вчера я встретилась со своим старым другом. мы не разговаривали 2 с половиной года. сложно сказать почему... недоговорили и не дослышали друг друга, недопоняли, а потом долго были слишком гордыми
( Read more... )
про пазли - +1. мені теж так часом здається, от тільки відчуття відколеності і порожнечі не завжди є. часом відчувається, що людина, перед тим, як піти, наповнила тебе чимось неймовірним... виконала свою місію і пішла. бо більше вона тобі не знадобиться, вона дала тобі вже все, що могла. якось так.
я відчуваю, що пов'язана з цими людьми, навіть коли проходять роки. вони ніколи не відломлюються остаточно - завжди є тоненька ниточка-болісний нерв, що з'єднує нас. якось так... :)
Comments 7
а шо я казала???)))
Reply
Reply
Reply
Reply
Reply
мені теж так часом здається, от тільки відчуття відколеності і порожнечі не завжди є. часом відчувається, що людина, перед тим, як піти, наповнила тебе чимось неймовірним... виконала свою місію і пішла. бо більше вона тобі не знадобиться, вона дала тобі вже все, що могла.
якось так.
Reply
Reply
Leave a comment