(no subject)
Ось майже добіг кінця перший робочий місяць і виникла ціла низка спостережень і думок.
Як і очікувалось, багато нової інофрмації, нових людей. Як і очікувалось, в глобальній команді (я і одна китаняка в Будапешті, решту в НЙ) до якої я належу, я один не азіат. І в мене одного нема PhD, що скорше плюс. Так як я вже бачив в дії "ідеальних людей" з "ідеальними резюме" родом десь з Азії (Китаю) ще на магістерці в США, наявність докторських ступенів в людей продиктована необхідністю слідувати правилам гри, часто заданими їхніми співвітчизниками, аніж робочою необхідністю.
Багато математики в цілому, хоча може й не так багато як уявлялось або не тої, що очікувалось чи хотілось. Однозначно багато статистики і оптимізації, а головне програмування, на 3 мовах одразу. Це дуже тішить і надає натхнення. На двох моніторах одночасно. Дуже чісто кристалізувалась думка, що дуже комфортно в плані знань і вмінь. Більшість типових завдань в схожих областях знань я робив на магістратурі. Виходить, що ті вбивчі домашки, за які інколи навіть оцінок не ставили, були корисними. Уже написав декілька, ще напишу стільки ж емейлів з подякою улюбленим професорам за те, що це все було не марно
Відчувається оця глобальність і масштаб організації, не завше з позитивною конотацією: потрібно щось, виси годинами з кимось десь далеко на телефоні; постійні конференці дзвінки на теми, актуальність яких до моєї безпосередньої діяльності важко визначити сходу. Або оця параноя з інформаційною безпекою, складними паролями і блокуванням, певно, половини ресурсів в мережі. Хоча від людей, що займаються цим глобально, можна почути історію про анти-інформаційну безпеку. Один розповідав, що якось працюючи в канторій одній в НЙ, записував на диски важливу корпоративну інформацію, а диски самі зберігав в камері для речей в спортзалі в іншому районі НЙ. Це ж було до епохи cloud computing'у)
Але загалом цікаво, різношерста публіка і нетриавіальні завдання. Елемент інтелектуального пресингу і експоненціално ростуючи навчальної кривої безперечно присутній.
На роботу доводиться їздити трамваєм. Помітив, що люди часто читають спортивні газети і наскільки я розумію (важливо не перебільшити міру розуміння, це ж угорська) часто ті новини про водне поло - дуже популярний вид спорту в Угорщині.
Також місцеві колеги якось водили на обід в цікаве місце. Це м'ясна лавка, де всі можливі види ковбас і м'яса на місці піжрарюють/грилюють і продають як ланч в парі з традиційними квашеними і соленими продуктами і сирами. Дуже смачно і колоритно.
Незнання мови особливо не напружує, хоча інколи буває трапляється. Пішов оце на пошуки перукарні, знайшов одну, почав пояснювати на англ що і як і було мало розуміння. Але виявилось, що перукарка (одна з) була з Закарпаття і тому все вдалось. В додаток, я наслухався багато-багато історій і відчув недовіру в очах перукарки, коли однозначно пояснив, що не працюю на будівництві і суміжних індустріях. Ах, звісно, в неї угорський паспорт, в додачу до українського, як і в більшості місцевих українців. До речі, угорський паспорт активно купується в Сербії і Україні, але про це якось іншим разом напишу.
Масштаб цін дивний, багато смачних і дешевих генделів азіатської кухні. На вулиці є кілька магазиників дрібних, власники яких виглядають дуже щасливими, розмовляючи англ зі мною. Є ще магазин рускіх товарів "Арбат", але там сумно - пусті полиці і руска женщіна за прилавком.
Виходити на незнайомих зупинках і сідати на незнайомі маршрути транспорту все ще досі цікаво.
Як і очікувалось, багато нової інофрмації, нових людей. Як і очікувалось, в глобальній команді (я і одна китаняка в Будапешті, решту в НЙ) до якої я належу, я один не азіат. І в мене одного нема PhD, що скорше плюс. Так як я вже бачив в дії "ідеальних людей" з "ідеальними резюме" родом десь з Азії (Китаю) ще на магістерці в США, наявність докторських ступенів в людей продиктована необхідністю слідувати правилам гри, часто заданими їхніми співвітчизниками, аніж робочою необхідністю.
Багато математики в цілому, хоча може й не так багато як уявлялось або не тої, що очікувалось чи хотілось. Однозначно багато статистики і оптимізації, а головне програмування, на 3 мовах одразу. Це дуже тішить і надає натхнення. На двох моніторах одночасно. Дуже чісто кристалізувалась думка, що дуже комфортно в плані знань і вмінь. Більшість типових завдань в схожих областях знань я робив на магістратурі. Виходить, що ті вбивчі домашки, за які інколи навіть оцінок не ставили, були корисними. Уже написав декілька, ще напишу стільки ж емейлів з подякою улюбленим професорам за те, що це все було не марно
Відчувається оця глобальність і масштаб організації, не завше з позитивною конотацією: потрібно щось, виси годинами з кимось десь далеко на телефоні; постійні конференці дзвінки на теми, актуальність яких до моєї безпосередньої діяльності важко визначити сходу. Або оця параноя з інформаційною безпекою, складними паролями і блокуванням, певно, половини ресурсів в мережі. Хоча від людей, що займаються цим глобально, можна почути історію про анти-інформаційну безпеку. Один розповідав, що якось працюючи в канторій одній в НЙ, записував на диски важливу корпоративну інформацію, а диски самі зберігав в камері для речей в спортзалі в іншому районі НЙ. Це ж було до епохи cloud computing'у)
Але загалом цікаво, різношерста публіка і нетриавіальні завдання. Елемент інтелектуального пресингу і експоненціално ростуючи навчальної кривої безперечно присутній.
На роботу доводиться їздити трамваєм. Помітив, що люди часто читають спортивні газети і наскільки я розумію (важливо не перебільшити міру розуміння, це ж угорська) часто ті новини про водне поло - дуже популярний вид спорту в Угорщині.
Також місцеві колеги якось водили на обід в цікаве місце. Це м'ясна лавка, де всі можливі види ковбас і м'яса на місці піжрарюють/грилюють і продають як ланч в парі з традиційними квашеними і соленими продуктами і сирами. Дуже смачно і колоритно.
Незнання мови особливо не напружує, хоча інколи буває трапляється. Пішов оце на пошуки перукарні, знайшов одну, почав пояснювати на англ що і як і було мало розуміння. Але виявилось, що перукарка (одна з) була з Закарпаття і тому все вдалось. В додаток, я наслухався багато-багато історій і відчув недовіру в очах перукарки, коли однозначно пояснив, що не працюю на будівництві і суміжних індустріях. Ах, звісно, в неї угорський паспорт, в додачу до українського, як і в більшості місцевих українців. До речі, угорський паспорт активно купується в Сербії і Україні, але про це якось іншим разом напишу.
Масштаб цін дивний, багато смачних і дешевих генделів азіатської кухні. На вулиці є кілька магазиників дрібних, власники яких виглядають дуже щасливими, розмовляючи англ зі мною. Є ще магазин рускіх товарів "Арбат", але там сумно - пусті полиці і руска женщіна за прилавком.
Виходити на незнайомих зупинках і сідати на незнайомі маршрути транспорту все ще досі цікаво.