Dec 13, 2009 22:32
ВАЛЕРІЯ КАБРЕРА
Пересічна Міська Пустеля
Я
квіти
з бетону,
хмарки
із криці,
візерунки
з піску,
поруч із собою, поруч із тобою.
Пута стискають,
коли розумію,
що янгол переді мною -
з каменю.
переклад,
Валерія Кабрера,
сучасна італійська література,
valeria cabrera
Leave a comment
Comments 2
Reply
я не впетрав, чого "мине біда і знову не прилине"?
Reply
Leave a comment