-
З надією СЕРПНЕВЕ
Пробудження після довгої виснажливої липневої подорожі прийшло поступово.... Вдома, наодинці з власною душею, багато тиші, багато буденних домашніх клопотів, багато роздумів і думок про нічого і ніщо...
Настав серпень і в ньому серед маринованих помідорів та огірків, серед казково-червоних і смачнючих яблук, які звисають на гілках прямо при вході в ( Read more... ) -
Липневе
Липень розпочався активно з вирішення справ в Ужгороді, подарованих двох тортів та сертифікату на вільну фотосесію :) А сьогодні збираюся в довгу далеку дорогу. Липень - це Відень - Берлін - Павелкі (Польща) - Катовіце - Новосибірськ. Пишу це, бо в подорожах маю надію віднайти знову трохи себе... На Відень маю певну таємну надію, Берлін - це люди ( Read more... ) -
Довіра
Знову відчуття, що трохи "обпеклася" і знову та сама причина.... бо довірилась. Вже вкотре стаю відвертішою, щирішою і все "по наростаючій". Але якось в стані піднесення і тієї ж таки довіри раптом йде якийсь обрив... і так все давить всередині... і відчуття зніяковіння. Але без довіри і щирості не можу я спілкуватися! Як будувати якісь товариські ( Read more... ) -
(Untitled)
ГОРИ ЛІКУЮТЬ.... -
(Untitled)
Мене тут нема, бо трохи загубилася. Знайду, віднайду, то знову повернуся....
Як можна жити, не помічаючи себе? Правда ж?...
Краплі ужгородського дощу омивають душу. -
(Untitled)
В далекому 2004 році я вчилася в Дрездені. Моя група була ну просто мульті-культі. І був серед нас один японець, якого звати Руі. І як сьогодні пам"ятаю, що як він хотів інтегруватися у звички та традиції європейських народів і як це йому важко вдавалося, бо який би старанний він не був, але говорити по-німецьки йому було дуууже важко. Ще десь рік ( Read more... ) -
(Untitled)
Ранок в Ужгороді просто неймовірно сонячний! Так і хочеться жити, творити, літати. А коли ще й все ось під таку неймовірно геніально музичну красу, то слів більше ніяких не треба!
або так
Click to view