Пропозиція до громади Майдану
(тактика - що робити зараз. План „Зона йде до Зека”)
Присвоєння регіоналами повноважень Парламенту, порушення Конституції (зокрема ст. 22), та узурпацію влади в країні - не можна лишати без вагомої відповіді. Інакше - за офіційною версією, „нас не існує”. Далі нас чекають заочні суди, „воронки” в гості до незгодних та штурмовики, а далі - насильницький аншлюс із Росією. Постраждають всі, від старих бабусь Закарпаття до донецьких олігархів. Що робити?
- Протести та мітинги влада ігнорує, „переговори” розливу Януковича є лише затягуванням часу та симуляцією діалогу. А обціяв „Почую кожного!” Це відверте знущання з народу. Влада два місяці тільки погрожує нам і не чує нашого голосу. Юридичні подання та опротестування в суді наруги над Конституцією важливі, але навряд чи дадуть бажаний результат.
- Радикальні ідеї щодо збройного опору наразі маргіналізують Майдан, роблять з нього страховидло для людей, далеких від політики, а також для закордону. До того ж, багато МВСівців так само, як і ми, хочуть змін, але зв’язані системою. І прошу не забувати, що вони - громадяни України, як і ми. Навіть „Беркут”. Ми не повинні на емоціях хапатися за зброю. Подібні дії будуть мислимі та виправдані, лише якщо влада розпочне першою.
- Страйк, за багатьма причинами, буде неефективним - держслужбовці страйкувати не будуть, бо вони і є „адмінресурс”, а інші - це буде страйк народу в основному „проти себе” (хто насамперед програє від зупинки „Рошену”? Працівники та власник, а не влада)
Я пропоную таке:
- Будує більшість з нас значно краще, ніж воює. Тому пропоную в якості відповіді на кричуще беззаконня відновити блокаду Урядового Кварталу - причому замість благеньких, як на початку, барикад, зробити справжні стіни та рови - розібрати вулиці аж до труб. Щоб не розтягти. Можна провезти будматеріали (цеглу) легковиками, навіть пронести по цеглині. Будівельники та інженери на Майдані напевно є.
Переваги цієї пропозиції:
- її реально можна здійснити - поки що сил достатньо
- вона дієва - влада такої блокади боїться, це дуже питомо розхитує під нею „трон”
- вона дає реальний, очевидний, вражаючий уяву результат - ігнорувати не вийде
- вона перехоплює ініціативу
- вона ненасильницька
- вона дає заняття людям, крім просто стояння
Недоліки пропозиції:
- відповідь влади може бути жорсткою, але це в будь-якому разі неминуче - краще зустріти неминуче в силі і з власної ініціативи, а не в слабкості і не зі своєї волі.
- Інститутська та Грушевського заблоковані - треба або відтіснити силовиків з автобусами вище вулицями (можливо, хоча ймовірні сутички), або будувати „Стіну” нижче і довшою (менш ефективно, але теж дієво)
- В будні може не вистачити людей для пікетів на барикадах.
- Нас назвуть страшними словами, деякі кияни можуть бути невдоволені, до того ж, це збитки для комунального господарства - але порівняно з втратою країни, а також „роздерибаненим” бюджетом це дрібниці.
Присвоєння регіоналами повноважень Парламенту, порушення Конституції (зокрема ст. 22), та узурпацію влади в країні - не можна лишати без вагомої відповіді. Інакше - за офіційною версією, „нас не існує”. Далі нас чекають заочні суди, „воронки” в гості до незгодних та штурмовики, а далі - насильницький аншлюс із Росією. Постраждають всі, від старих бабусь Закарпаття до донецьких олігархів. Що робити?
- Протести та мітинги влада ігнорує, „переговори” розливу Януковича є лише затягуванням часу та симуляцією діалогу. А обціяв „Почую кожного!” Це відверте знущання з народу. Влада два місяці тільки погрожує нам і не чує нашого голосу. Юридичні подання та опротестування в суді наруги над Конституцією важливі, але навряд чи дадуть бажаний результат.
- Радикальні ідеї щодо збройного опору наразі маргіналізують Майдан, роблять з нього страховидло для людей, далеких від політики, а також для закордону. До того ж, багато МВСівців так само, як і ми, хочуть змін, але зв’язані системою. І прошу не забувати, що вони - громадяни України, як і ми. Навіть „Беркут”. Ми не повинні на емоціях хапатися за зброю. Подібні дії будуть мислимі та виправдані, лише якщо влада розпочне першою.
- Страйк, за багатьма причинами, буде неефективним - держслужбовці страйкувати не будуть, бо вони і є „адмінресурс”, а інші - це буде страйк народу в основному „проти себе” (хто насамперед програє від зупинки „Рошену”? Працівники та власник, а не влада)
Я пропоную таке:
- Будує більшість з нас значно краще, ніж воює. Тому пропоную в якості відповіді на кричуще беззаконня відновити блокаду Урядового Кварталу - причому замість благеньких, як на початку, барикад, зробити справжні стіни та рови - розібрати вулиці аж до труб. Щоб не розтягти. Можна провезти будматеріали (цеглу) легковиками, навіть пронести по цеглині. Будівельники та інженери на Майдані напевно є.
Переваги цієї пропозиції:
- її реально можна здійснити - поки що сил достатньо
- вона дієва - влада такої блокади боїться, це дуже питомо розхитує під нею „трон”
- вона дає реальний, очевидний, вражаючий уяву результат - ігнорувати не вийде
- вона перехоплює ініціативу
- вона ненасильницька
- вона дає заняття людям, крім просто стояння
Недоліки пропозиції:
- відповідь влади може бути жорсткою, але це в будь-якому разі неминуче - краще зустріти неминуче в силі і з власної ініціативи, а не в слабкості і не зі своєї волі.
- Інститутська та Грушевського заблоковані - треба або відтіснити силовиків з автобусами вище вулицями (можливо, хоча ймовірні сутички), або будувати „Стіну” нижче і довшою (менш ефективно, але теж дієво)
- В будні може не вистачити людей для пікетів на барикадах.
- Нас назвуть страшними словами, деякі кияни можуть бути невдоволені, до того ж, це збитки для комунального господарства - але порівняно з втратою країни, а також „роздерибаненим” бюджетом це дрібниці.