-
(Untitled)
ТІНЬ ВОДИ
2.
з повітря зійшли і в повітря зайшли
між пальців дощу їм коротка пора є
відколи на лаві слова постелив
- поезія відпочиває
відколи придумав самі відчуття
з яких не постане не перехрестившись
на маковім денці колишніх звитяг
тоненький матрацик словесної тирси
їй на́твердо спати не вперше мабуть
у теплім шинку́ чи в холоднім сараї
хай воші ( Read more... ) -
(Untitled)
ТІНЬ ВОДИ
1.
не знаю де ми але десь ми є
можливо навіть зовсім недалеко
ось тільки сонце зі́йде з-за смереки
і викаже пристанище своє
або не зі́йде - зрине крадькома
мигне тихцем не виказавши броду
про те що врешті маєм насолоду
побути там де нас уже нема
-
(Untitled)
Моя новела "Скурві сини" з циклу "Розбишацькі історії" - у свіжому числі "Української літературної газети"
-
(Untitled)
"Газета по-українськи" написала про Хадановичеві "Таткові нотатки", які щойно вийшли у видавництві "Грані-Т" в моєму перекладі:
На дитячі вірші надихнула дієта
Цього разу - як це не дивно для цієї газети - майже нічого з того, що я казав, у суті не перекрутили - лише у формі))) -
(Untitled)
"Таткові нотатки" Андрея Хадановіча (khadanovich ) у моєму перекладі - книжка, яка народилася в ЖЖ)))
( Read more... ) -
(Untitled)
Яка "бомбовезна" стаття Олега Солов’я на "Буквоїді" про мої "Дуби і леви"!!!
Письмо як актуальність і насолода
Український видавець до недавнього часу тримав читача на відверто злочинній інтелектуальній дієті, майже абсолютно виключивши з його раціону поживний жанр есеїстики. Тож, до недавнього часу в актуальній українській літературі було хіба що ( Read more... ) -
(Untitled)
На продовження попереднього допису:
ЩЕ ПРО ЧУПАКАБРУ
У темному лісі сумна чупакабра
самотньо і тихо жила.
Були в її хаті лиш віник і швабра,
півмиски, шматочок стола…
У хащі у дикій гуляла півночі,
шукаючи здобич, вона.
А інших півночі на гнізда сорочі
понуро дивилась з вікна.
А зранку зламавши і віник, і швабру,
і ледь не зваливши димар,
навідав самотню ( Read more... ) -
(Untitled)
На зустрічах у Тернополі мої маленькі читачі, наслухавшись про Чакалку, бабаїв та інших зайчиків, цілком серйозно "замовили" мені написати книжечку про... Чупакабру!
Ось що з цього наразі виходить:
ЧУПАКАБРА
Мама й тато куплять фабру.
Намалюю чупакабру!
Фабра фарбою зоветься?
Це нічого. Це минеться…
В чупакабрів - мами й тата -
будуть чупакабренята.
Їх у ( Read more... ) -
(Untitled)
- Не дивись на мене, вуже -
я тебе боюся дуже.
Не підійду, й не проси -
Бережусь, щоб не вкусив.
Вуж образився: - Кусючка?!
Та ніколи у житті!
Стережу я нашу річку
від кусючих хижаків.
Хай лише яка гадюка
підповзе до комишу,
я таку одразу злюку
упіймаю і… вкушу.
