Розлилися круті бережечки

[elen_murlen]

Click to view

Розлилися круті бережечки
Pochod Chmielnickiego

Розлилися круті бережечки,
Гей, гей, по роздоллі;
Пожурились славні козаченьки,
Гей, гей, у неволі.

Гей ви, хлопці, ви, добрі молодці,
Гей, гей, не журіться, -
Посідлайте коні воронії.
Гей, гей, садовіться!

Та поїдем у чистеє поле,
Гей, гей, у Варшаву
Та наберем червоної китайки,
Гей, гей, та на славу!

Гей, щоб наша червона китайка,
Гей, гей, не злиняла,
Та щоб наша козацькая слава,
Гей, гей, не пропала!

Гей, щоб наша червона китайка,
Гей, гей, червоніла,
А щоб наша козацькая слава,
Гей, гей, не змарніла!

Гей, у лузі червона калина,
Гей, гей, похилилася;
Чогось наша славна Україна,
Гей, гей, засмутилася.

А ми ж тую червону калину,
Гей, гей, та піднімемо;
А ми ж свою славну Україну,
Гей, гей, та розвеселимо!

Походження та примітки

РОЗЛИЛИСЯ КРУТІ БЕРЕЖЕЧКИ.
Пісню ймовірно було складено в середині XVII століття, напередодні чи на початку Хмельниччини. Мотив твору, даючи уяву про тогочасне становище України, закликає до збройної боротьби за кращу долю.
Записано на початку 70-х років XIX ст. в с. Мар’янівка, Великовисківського району, Кіровоградської обл. В 1875-му пісню було надруковано київською типографією. Незабаром, 1880-го року, її обробку для чоловічого хору здійснив Микола Лисенко.
Завдяки директору і режисеру Українського театру "Руська бесіда" Степану Чарнецькому, остання строфа пісні "Розлилися круті бережечки..." стала початком нового патріотичного хоралу "Ой у лузі червона калина".