Ціна музики - були ж часи!..
Іноді згадую минулі роки...
Коли не було компа, інтернету, телефону з МР3...
Коли радів придбаній касеті з новим альбомом...
Коли я купляв чисті касети на 90 хв. і записував на них улюблені пісні з радіо...
Коли можна було вставити у нього батарейки і прослухати кілька улюблених пісень на річці - кайф!
Коли я бігав до дідуся на роботу і за допомогою двох "Маяків" переписував дядіні касети з "Машиною времени" та "ДДТ".
Коли назбирав на власний музичний центр-двокасетник! Я міг переписувати касети просто вдома!
Коли дідусь десь на базарі купив мені касетний плеєр! Який я був тоді радий! Він зберігся до наших днів, щоправда вже чомусь не працює...
Потім потихеньку з'явився комп. За ним - локальна полтавська мережа, де можна було знайти і скачать безліч різної музики і відеокліпів. Як круто було знайти у локалці той кліп улюбленого гурту, який ще ні разу не бачив! Потім локалка відійшла на задній план, коли інтернет став безлімітним. У наше життя ввійшлі телефони з можливістю відтворення МР3. В інтернеті можна знайти практично будь-яку пісню. Можна скинути її на телефон і прослухати у автобусі по дорозі кудись чи їдучи на вєліку...
Здається, ми стали забувати ціну музики. Касети у продажу вже майже не знайти. Хоча протягом останніх пари років, подородуючи Україною інколи знаїоджу таки у продажу касети, і якшо є - купую касети своїх улюблених колективів. Вже не щоб слухати, а уже як раритет.
Ось деякі, придбані вже у наші часи (2013-2014) у Полтаві, Машівці, Диканьці та Дніпродзержинську.
До речі, касети як у 2002-2004 роках коштували 7 гривень, так і зараз :) Щоправда деякі є по 9-10 гривень- вочевидь я відлучився від касетних справ до такого подорожчання).
Оцінінть також раритетну марку - касети з такими марками продавались десь у районі 2000-го року.
Пізніше вже пішли отакі.
Ностальгічний момент стався цією весною під час першої поїздки у Диканьку - там я придбав аж дві касети ДДТ.
Повертаючись назад, заїхали до товариша на дачу. Там у його батька виявився у наявності старенький, але працюючий касетник. І звуки давньої ДДТшної пісні лунають зі однісінького динаміка, якість якого не набагато краще сучасних телефонів. Але звучить музика так зовсім по-інакшому!
Одразу така ностальгія... Сьорбаючи чай ми прослухали майже повністю одну касету. А подумки я перебирав спогади з минулого, описані вище.
Раніше слухали одні й ті самі пісні. Знали, яка пісня гратиме наступною... Переписували з касети на касету. Нервували, коли магнітофон зажовував плівку - так з'являлися пісні з у прямому сенсі вирізаними словами. Телефонували на радіо, щоб замовити улюблену пісню...
А що зараз? Нову пісню качаєш за 10-15 секунд, і за місяць вона тобі вже набридла.
Кожен цінить музику і зараз, і по-своєму. Але ІМХО так, як раніше - вже не буде ніколи..
Були ж часи!..
Коли не було компа, інтернету, телефону з МР3...
Коли радів придбаній касеті з новим альбомом...
Коли я купляв чисті касети на 90 хв. і записував на них улюблені пісні з радіо...
Коли можна було вставити у нього батарейки і прослухати кілька улюблених пісень на річці - кайф!
Коли я бігав до дідуся на роботу і за допомогою двох "Маяків" переписував дядіні касети з "Машиною времени" та "ДДТ".
Коли назбирав на власний музичний центр-двокасетник! Я міг переписувати касети просто вдома!
Коли дідусь десь на базарі купив мені касетний плеєр! Який я був тоді радий! Він зберігся до наших днів, щоправда вже чомусь не працює...
Потім потихеньку з'явився комп. За ним - локальна полтавська мережа, де можна було знайти і скачать безліч різної музики і відеокліпів. Як круто було знайти у локалці той кліп улюбленого гурту, який ще ні разу не бачив! Потім локалка відійшла на задній план, коли інтернет став безлімітним. У наше життя ввійшлі телефони з можливістю відтворення МР3. В інтернеті можна знайти практично будь-яку пісню. Можна скинути її на телефон і прослухати у автобусі по дорозі кудись чи їдучи на вєліку...
Здається, ми стали забувати ціну музики. Касети у продажу вже майже не знайти. Хоча протягом останніх пари років, подородуючи Україною інколи знаїоджу таки у продажу касети, і якшо є - купую касети своїх улюблених колективів. Вже не щоб слухати, а уже як раритет.
Ось деякі, придбані вже у наші часи (2013-2014) у Полтаві, Машівці, Диканьці та Дніпродзержинську.
До речі, касети як у 2002-2004 роках коштували 7 гривень, так і зараз :) Щоправда деякі є по 9-10 гривень- вочевидь я відлучився від касетних справ до такого подорожчання).
Оцінінть також раритетну марку - касети з такими марками продавались десь у районі 2000-го року.
Пізніше вже пішли отакі.
Ностальгічний момент стався цією весною під час першої поїздки у Диканьку - там я придбав аж дві касети ДДТ.
Повертаючись назад, заїхали до товариша на дачу. Там у його батька виявився у наявності старенький, але працюючий касетник. І звуки давньої ДДТшної пісні лунають зі однісінького динаміка, якість якого не набагато краще сучасних телефонів. Але звучить музика так зовсім по-інакшому!
Click to viewОдразу така ностальгія... Сьорбаючи чай ми прослухали майже повністю одну касету. А подумки я перебирав спогади з минулого, описані вище.
Раніше слухали одні й ті самі пісні. Знали, яка пісня гратиме наступною... Переписували з касети на касету. Нервували, коли магнітофон зажовував плівку - так з'являлися пісні з у прямому сенсі вирізаними словами. Телефонували на радіо, щоб замовити улюблену пісню...
А що зараз? Нову пісню качаєш за 10-15 секунд, і за місяць вона тобі вже набридла.
Кожен цінить музику і зараз, і по-своєму. Але ІМХО так, як раніше - вже не буде ніколи..
Були ж часи!..