ФКХ - ФКАК, 7 серпня 2005 року.3:1
В принципі це все мусить викладатися в нашому коммуніті,але з якоїсь радості я цього зробити не можу.Тому в своєму лажо.
Почну нетрадиційно. Себто з футболу. Черговий раз команда продемонструвала гірші зразки “Футболу за Барановим”. Гра в одну передачу попереду, гра на відбій в захисті, загадкова функція півзахисту. Хоча заради правди слід зазначити, що моментами червоно-сині поверталися до нормального футболу, такого що демонструвався у матчах з “Волинню” та “Дніпром”. І тоді наші доводили, що ФК “Харків” далеко не той суперник, який може нас розривати як мавпа газету. Так наші забили 2 голи(один з них Віталік Гондулян навіть зарахував) і створили декілька небезпечних моментів біля воріт Харкова. Все. Далі про футбол писатимуть інші люди з усіма нормальними техніко-тактичними дослідженнями.
І далі в хронологічному порядку.
Дорога. Завдячуючи фінансовій допомозі клуба, ми змогли реалізувати найбільш зручний маршрут. Тобто зранку столичним експресом до Харкова, ввечері 63-м швидким і фірмовим потягом назад. Слід проте відзначити, що повертаючись назад, ми були змушені купувати будь-які квитки - а такими виявився ряд верхніх бокових. Ну нічого. В принципі траплялися варіанти й набагато гірші. З іншого боку недоспана ніч під кінець виїзду дала про себе знати значною втомою.
Місто. Вже більше ніж 70 років Харків не є столицею України, а щось від столичного духу лишається в цьому місті. А ще на відміну від інших обласних центрів України у Харкові є три лінії метро, що значно спрощує пересування містом. І взагалі подобається мені Харків(див. звіт про минулорічний виїзд на гру з “Металістом”).
Стадіон-суппорт. ОСК “Металіст” увійшов в історію двома речами - найперше Південною трибуною, яку будують уже більше 30 років і по-друге кращою в Україні акустикою, зумовленою дахом над трибунами. Хоча для домашніх ігор ФК ”Харків”, питання акустики не є надто актуальним. Якихось активних груп суппорту Харкова мною особисто помічено не було. Декілька червоно-зелених прапорів і тупуватий оркестр. Все. Мнда, це вам канєшна не сотня харьків під самим дахом на іграх Металіста. Ну і вчергове порадувала міліція, яка в Харкові відзначається особливими розумовими здібностями. Нас(8 людей) було переміщенно на верхню частину гостьового сектору. Це при тому, що розтяги лишилися висіти в самому низі. Причина таких переміщень лишилася загадкою.
По грі лише Мацей Ковальчук та Ігор Костюк подякували нам за підтримку, яка цього разу вдалася зовсім непоганою(хоча дехто споглядаючи гру по УТ-1 і стверджує, що чути було тільки дудки і шурхіт насінняJ).
Go home! По грі, завантажившись в метро, ми доїхали до Південного вокзалу, а там на вулиці з дивовижною назвою Полтавський шлях сіли перепочити і щось попоїсти. І вже близько 23-ї розпрощавшись з Першою столицею, попрямували додому.
Резюмуючи. Вихідна статистика перших 5 турів в принципі налаштовує на оптимістичний лад - з трьох виїздів пробито 2 в кількості відповідно 6 та 8 людей. З іншого боку не може радувати не пробита Одеса(хоча й в робочий день) та надто мала кількість в Луцьку(найменша за 3 роки). Але вже 13 числа є шанс виправитися - нас знову чекає улюблене для багатьох смт Олександрія.