Канадська залізниця
Канада велика і малозаселена. З Ванкувера до Галіфакса на авто можна доїхати в найкращому випадку за 5 днів. Це країна величезних відстаней, розвиненої мережі аеропортів і хайвеїв, що вкупі з тотальною автомобілізацією не могло не відобразитися на залізниці. Основний рух відбувається на Сході між містами Вінсдор і Квебек. Цей шлях проходить через такі великі міста, як Торонто, Оттава, Монреаль і власне, Квебек. Отже, як виглядає подорож залізницею в Канаді?
Головна зала вокзалу в Торонто. Людей мало, але це не дивно - у цій залі можна хіба що купити квитки та дізнатися туристичну інформацію. Зали очікування знаходяться неподалік, і саме там можна побачити усіх мандрівників. Але це за хвилину.
Табло говорить, що протягом двох годин зі станції відправляться 5 потягів. Для Торонто це, погодьтесь, скромно.
На всі каси одна спільна черга. Цей феномен, щоправда, не є ані унікальним, ані канадським.
Квитки найкраще купувати в інтернеті. Потім у такий автомат треба ввести шестизначний код і прізвище, і квитки будуть роздруковані. Якщо набирати це ліньки, можна надрукувати квиток зі штрих-кодом і просто піднести штрих-код до сканеру. Розплачуватися можна не лише карткою в інтернеті, а й напряму з банківського рахунку (!).
Деякою мірою канадські вокзали схожі на аеропорти. Зали очікування знаходяться перед виходами на перони. Перони закриті для пасажирів до моменту оголошення посадки.
За якийсь час до оголошення посадки люди починають вишиковуватися у черги. Потім людина з персоналу відкриває посадку і пробиває квитки перед входом на перон.
Вагон економ-класу. Місця під ручну поклажу влаштовані як у літаках, також в потязі є окрема "кімнатка" для багажу. Знову ж, аналогічно до авіатранспорту, є процедура здачі та отримання багажу.
У іншому типі вагону крісла не нахиляються назад на коліна сусіда ззаду, а "з'їжджають" по півколу вперед.
У потягах на відтинку Вінсдор-Квебек є розетки і вайфай. Сидіти в інтернеті краще, ніж за кермом чи в автобусі без інтернету. В умовах конкуренції наявність інтернету є важливим елементом рекламної кампанії (навіть на дверях вагонів великими літерами написано wifi).
У потязі Торонто-Монреаль столики просто величезні - на них легко вмістилися б чотири нетбуки.
У потязі Торонто-Оттава столики менші, зате зручно складаються.
Як і всюди в потягах, їжа невиправдано дорога і посередня. А ось ще одна деталь, яка нагадує літаки.
Якщо вам пощастило сісти біля аварійного виходу (на початку вагону), перед відправленням вас покличуть ознайомитися з технікою аварійного виходу, а потім біля вашого місця наклеять наклейку, що засвідчує проходження інструктажу. Банальність, але я не знав, що від ударів молотка вікно не розіб'ється, а лише потріскається. Розбивати ж його слід валізою.
Також бувають спальні вагони, бізнес-клас і приміські двоповерхові потяги. Про це якось іншим разом.