Jun 23, 2009 00:03
Тепер по ділу. Що особливого в транспорті?
В усьому громадському транспорті за винятком метро (BART=Bay Area Rapid Transit), вхід тільки через передні двері. Вихід - через усі. Кондукторів чи контролерів немає, оскільки квитки (проїзні у більшості випадків) перевіряє водій.
Коли пасажирів дуже багато, вони починають хаотично залізати в усі двері - водій часто це ігнорує і квитки не перевіряє ніхто. Хоча у водія встановлене табло і видно, скільки заплатила людина - можна вкинути менше і водій нічого не скаже :) Коли автомат поламаний - проїзд безплатний.
Проїзні бувають звичайні та пільгові, а точніше, 3-х типів: до 17 років, дорослі та пенсійні (55 дол/міс. повна вартість, 15 пільгова). Діють на всі види транспорту в межах міста (автобуси, тролейбуси, трамваї старі та історичні, BART. Разова поїздка коштує 1.5, пільгова 0.5. Нові тарифи з липня відповідно 2 та 0.75.
Водій дивиться на проїзний, якщо його немає, пасажир купує на місці квиток "у водія". Насправді ж - в автоматі, що відгороджує водія від салону. Автомат не видає здачі, що дуже погано. Автомат приймає тільки готівку, тоді як проїзні можна купити як завгодно, в.т.ч. замовити і через інет.
Дуже погано і тупо, але проїзні продаються акурат на місяць, що означає буквально на місяць Х. Навіть проїзних на півмісяця немає (є квитки на 1, 3, 5 та 7 днів), і немає "варшавського" варіанту проїзних "30 днів з дня активації".
Всі зупинки на замовлення. Замовляються зупинки у два способи - або натисканням на кнопочки (які, на відміну від Варшави, розташовані не тільки в поручнях, а і у стінах) або смиканням за вірьовочку, яка висить впродовж всього салону від першого сидіння до останнього. Після описаної процедури звучить сигнал і загорається табло "stop requested".
Табла, що показувало б зупинки чи будь-що, нема. Карти теж. Зате є паперові розклади-книжечки, в яких є карта з маршрутом. Зупинки оголошуються машиною, водієм у мікрофон або водієм без мікрофону.
Візуально на двох з трьох зупинок в місті є табло, що показує час, та час до прибуття першого та другого виду транспорту всіх маршрутів, що проходять через неї. Іноді є паперовий розклад, який найчастіше замальований графіті. Не так часто є детальна велика мапа, яка найчастіше графіті не замальована. На зупинках завжди можна ясно прочитати, які маршрути там ходять - це або наклеєчки на будках, або на стовпах, якщо будок нема.
Розклади і маршрути є на сайті. Автоматів із продажу квитків на зупинках, відповідно нема. Квитки паперові і виглядають пацавато. Транспорт ходить за розкладом і не запізнюється, а також не сачкує.
Існує карта, на яку можна "загружати" одночасно "гроші" та проїзні. Таким чином, коли проїзний діє, з балансу нічого не зніматиметься, а коли він не діє - зніматиметься відповідна сума (актуально для ком'ютерів з інших міст). Можна встановити автопоповнення з кредитної картки і забути про купівлю проїзних взагалі.
Для неповносправних осіб передбачений підйомник у передніх дверях, який опускається і піднімається автоматично (а не викидається трап водієм, як у лазах чи варшавському транспорті). Зупинки передбачені для них теж. Місця для візків (або колисок для дітей) часто звільняються підніманням конкретних сидінь усередині салону.
В автобусах чи тролейбусах спереду встановлені bike rack, куди можна всунути свій ровер. Здається, за це треба якось платити і сувати треба самому і відгинати цю фіговіну теж. Кількість обмежена (2-5 приблизно).
Водії ввічливі, допомагають підказками і кажуть, коли вийти і де краще пересісти. Жартують. Спілкуються. Приємно.
Далі буде.
urban,
public transport,
usa 2009