иногда хочется сказать что-то обширнее 140 символов. посему, приходится возвращаться на круги своя и лезть в никому ненужный ресурс ака лайвджорнал
( Read more... )
хай файв, у мене щось схоже і те, що пам*ять навмання викидає що хоче, і те, що часом отакий стан находить мені ніколи не було нудно, завжди мені є чим зайнятись і все таке, але почуття паузи, яка тягнеться, і аж тоскно це типу екзистенційна самотність можливо
у меня самом деле куча дел, и жизнь как никогда насыщена. но все происходит с привкусом пустоты и ненужности. меня бесит, что то ли физически, то ли социально заложено - быть одиноким неприятно и тоскливо. есть же люди, которым на все это срать. наверное, это послевкусие. которое, возможно, есть и у тебя.
є люди, яким впринципі все байдуже і вони завжди задоволені, але, мені здається, що це досить примітивні люди я пробувала забивати цю самотність мужиками, але це як короткий спалах після якого стає ще пустіше, ніж було так, це післясмак і шлейф попередніх проблем, я це чітко усвідомлюю до того у мене подібних речей або не виникало, або я не пам*ятаю про таке у мене ще така річ - якась підсмідома тоска за стабільністю в житті (і особистому, і професійному), коли я могла собі уявити своє життя на якийсь час вперед, все в мене було добре, а тепер мене кидає з одного в інше і в певні моменти я знаходжу спосіб насолоджуватись цим, а потім я знову повертаюсь в страх невизначеності
Comments 4
і те, що пам*ять навмання викидає що хоче, і те, що часом отакий стан находить
мені ніколи не було нудно, завжди мені є чим зайнятись і все таке, але почуття паузи, яка тягнеться, і аж тоскно
це типу екзистенційна самотність
можливо
Reply
меня бесит, что то ли физически, то ли социально заложено - быть одиноким неприятно и тоскливо.
есть же люди, которым на все это срать. наверное, это послевкусие. которое, возможно, есть и у тебя.
Reply
я пробувала забивати цю самотність мужиками, але це як короткий спалах після якого стає ще пустіше, ніж було
так, це післясмак і шлейф попередніх проблем, я це чітко усвідомлюю
до того у мене подібних речей або не виникало, або я не пам*ятаю про таке
у мене ще така річ - якась підсмідома тоска за стабільністю в житті (і особистому, і професійному), коли я могла собі уявити своє життя на якийсь час вперед, все в мене було добре, а тепер мене кидає з одного в інше і в певні моменти я знаходжу спосіб насолоджуватись цим, а потім я знову повертаюсь в страх невизначеності
Reply
Reply
Leave a comment