А они этим гордятся - вот как они "метко по НАТО попали". И верят же, сами своей лжи. А если кого из мирных одесситов или гостей города убили, сразу объявляют его бандеровцем, или нацистом. И опять они "всех победили". Ну орки же.
И все же я не могу понять: сколько раз еще «русский мир» может ударить по Одессе, по другим городам Украины, чтобы из ее жителей вышибло всю пророссийскость?
Не вишибе їм нічого. У них Україна усьому винувата. Здалися б як Крим. Он бачите як Крим "розквітнув"(от тіко зараз мазут по пляжах збирають, но то таке). Таке відчуття(тіпун мені під язик й два на язик) що, якщо, не дай Боже, раша прийде до Одеси, то ці недолугі проросійські дівчата всеодно будуть звинувачувати Україну. Бо, як в звичайних рашкаван, то їм Обама по під'їздах писяв, то Байден срав. А зараз Трамп не дає з колін встати. Рашкованє дуже сумують за радянським союзом, але чомусь про розпад царської росії не згадують.
Я могу понять, что среди украинцев, уехавших из страны могут быть такие, но не понимаю, как прожить 3 года под российскими бомбами, все равно быть на стороне России. Никак у меня это в голове не укладывается.
Є старий радянський фільм"За сімейними обставинами". Одна з героїнь каже:"Це як віра у Бога. Його ніхто не бачив, але багато людей у нього вірять". Так й тут. Це діти та онуки радянського союзу, коли усе було та нічого за це не було. Це щось на кшталт аксіоми. Любов до раши не потребує доказів того, що рашка робить все правильно або ні. Саме неприємне, що чомусь на рашу вони їхати не хочуть. Бо в них майно, робота. Й мову вчити не хочуть. Бо це дуже важко - розмовляти державною мовою, яку вони вчили у школі. Вибачте, це для мене дуже важкі питання, можу багато чого понаписували, але це не мій журнал. Дякую ґаздині цього щоденника, що дає можливість мені свій біль виписувати.
Comments 17
( ... )
Reply
Reply
А они этим гордятся - вот как они "метко по НАТО попали". И верят же, сами своей лжи. А если кого из мирных одесситов или гостей города убили, сразу объявляют его бандеровцем, или нацистом. И опять они "всех победили". Ну орки же.
Reply
Reply
( ... )
Reply
( ... )
Reply
Reply
Не вишибе їм нічого. У них Україна усьому винувата. Здалися б як Крим.
Он бачите як Крим "розквітнув"(от тіко зараз мазут по пляжах збирають, но то таке).
Таке відчуття(тіпун мені під язик й два на язик) що, якщо, не дай Боже, раша прийде до Одеси, то ці недолугі проросійські дівчата всеодно будуть звинувачувати Україну.
Бо, як в звичайних рашкаван, то їм Обама по під'їздах писяв, то Байден срав. А зараз Трамп не дає з колін встати.
Рашкованє дуже сумують за радянським союзом, але чомусь про розпад царської росії не згадують.
Reply
Я могу понять, что среди украинцев, уехавших из страны могут быть такие, но не понимаю, как прожить 3 года под российскими бомбами, все равно быть на стороне России. Никак у меня это в голове не укладывается.
Reply
Є старий радянський фільм"За сімейними обставинами". Одна з героїнь каже:"Це як віра у Бога. Його ніхто не бачив, але багато людей у нього вірять".
Так й тут. Це діти та онуки радянського союзу, коли усе було та нічого за це не було.
Це щось на кшталт аксіоми. Любов до раши не потребує доказів того, що рашка робить все правильно або ні.
Саме неприємне, що чомусь на рашу вони їхати не хочуть. Бо в них майно, робота. Й мову вчити не хочуть. Бо це дуже важко - розмовляти державною мовою, яку вони вчили у школі.
Вибачте, це для мене дуже важкі питання, можу багато чого понаписували, але це не мій журнал.
Дякую ґаздині цього щоденника, що дає можливість мені свій біль виписувати.
Reply
Leave a comment