По-перше, немає жодного посилання - звідки цей текст. Якщо припустити, що його таки не вигадали в редакції, то по-друге, Ольмерт - людина, яка має дуже негативну репутацію в Ізраїлі.
По-третє, все це бла-бла-бла вже було не один раз й не дало жодних результатів, крім погіршення.
До 7 жовтня ізраїльських військ не було на території ПА. Й що це дало?
А головне - там немає, з ким розмовляти, поки при владі терористична організація. Які б думки не висловлювали колишні голови. Вони не мають ніякого впливу й влади.
Ніхто з палестинського боку не говорить про дві держави. Вони хочуть державу для себе, але не визнають Ізраїль. Єдина їхня мета - знищити Ізраїль, прибрати його з регіону.
у меня те же чувства. Много лет назад я ездила тем маршрутом, на котором взорвался первый автобус. Просто я ездила намного раньше... но мы были молоды, и тогда еще чувствовали себя неуязвимыми.
У нас был эпизод, когда взорвалась остановка практически сразу после того, как отъехал наш автобус. Всё это было близко и ощутимо. Не то, чтобы я чувствовала себя неуязвимой. Скорее какой-то застывшей в ужасе. И это оставило свои следы, конечно. А некоторые рефлексы - до сих пор.
Comments 22
А що ви думаєте про цю пропозицію: https://www.pravda.com.ua/columns/2024/10/7/7478482/ (тільки що випадково побачив на УП) ?
Reply
Якщо припустити, що його таки не вигадали в редакції, то по-друге, Ольмерт - людина, яка має дуже негативну репутацію в Ізраїлі.
По-третє, все це бла-бла-бла вже було не один раз й не дало жодних результатів, крім погіршення.
До 7 жовтня ізраїльських військ не було на території ПА. Й що це дало?
А головне - там немає, з ким розмовляти, поки при владі терористична організація. Які б думки не висловлювали колишні голови. Вони не мають ніякого впливу й влади.
Ніхто з палестинського боку не говорить про дві держави. Вони хочуть державу для себе, але не визнають Ізраїль. Єдина їхня мета - знищити Ізраїль, прибрати його з регіону.
Reply
Много лет назад я ездила тем маршрутом, на котором взорвался первый автобус. Просто я ездила намного раньше...
но мы были молоды, и тогда еще чувствовали себя неуязвимыми.
Reply
Всё это было близко и ощутимо. Не то, чтобы я чувствовала себя неуязвимой. Скорее какой-то застывшей в ужасе. И это оставило свои следы, конечно. А некоторые рефлексы - до сих пор.
Reply
Reply
Reply
Leave a comment