Ще трохи з "АртПоля": про халявні вечері
Ще одна замальовка з "АртПоля". На основній сцені виступає Transglobal Underground; публіка, відповідно, у трансі; у найближчому до сцені (і, однак, не у натовпі, а трохи на підвищенні) розташованому ґенделику (з якого гарний вид на сцену) неабияка черга за напоями і наїдками.
Поки доходить моя черга - біля продавців з’являється молодик у смугастій тенісці, починаючи щось втирати найстаршому з них. Тоді, "шобнісомнівалісь", показує класичного вигляду червону книжечку. Обслуговування не припиняється, але уповільнюється: один, а тоді ще один із персоналу тепер заклопотані тим, що приносять документи, посвідки, санітарні книжки... Поки це відбувається, молодик дістає зошита і, оглядаючи робочі місця, починає щось занотовувати, із дуже суворим виглядом.
Минає п’ять хвилин. Ми втамовуємо голод і спрагу. За сусідній столик сідає згаданий молодик, із дівчиною і ще одним молодиком. Офіціант приносить їм чимало пиття, запалює свічки (ггг), по чому приносить вельми до фіга їжі. Компанія задоволено споживає, задовольняючись розмовою; у процесі смугастенький (очевидно, найкозирніший з компанії) дістає кілька разів класичного вигляду книжечку, давши її співрозмовнику "на подивитись". Обидва задоволено ржуть. Потім ідуть - ясно, що не заплативши (прямуючи до виходу під час одного з найцікавіших моментів виступу на сцені).
Фестиваль-не фестиваль - а халявна вечеря на трьох власникам червоних книжечок всюди в Україні забезпечена, еге ж.
Поки доходить моя черга - біля продавців з’являється молодик у смугастій тенісці, починаючи щось втирати найстаршому з них. Тоді, "шобнісомнівалісь", показує класичного вигляду червону книжечку. Обслуговування не припиняється, але уповільнюється: один, а тоді ще один із персоналу тепер заклопотані тим, що приносять документи, посвідки, санітарні книжки... Поки це відбувається, молодик дістає зошита і, оглядаючи робочі місця, починає щось занотовувати, із дуже суворим виглядом.
Минає п’ять хвилин. Ми втамовуємо голод і спрагу. За сусідній столик сідає згаданий молодик, із дівчиною і ще одним молодиком. Офіціант приносить їм чимало пиття, запалює свічки (ггг), по чому приносить вельми до фіга їжі. Компанія задоволено споживає, задовольняючись розмовою; у процесі смугастенький (очевидно, найкозирніший з компанії) дістає кілька разів класичного вигляду книжечку, давши її співрозмовнику "на подивитись". Обидва задоволено ржуть. Потім ідуть - ясно, що не заплативши (прямуючи до виходу під час одного з найцікавіших моментів виступу на сцені).
Фестиваль-не фестиваль - а халявна вечеря на трьох власникам червоних книжечок всюди в Україні забезпечена, еге ж.