Мегабренд Закарпаття №1: ВЕЗ
Колишній військовий лікар з Мукачева, голова Благодійного фонду імені Роберта Коха, директор видавничих проектів "Закарпаття. Хто є хто" та "Закарпаття автентичне", член Спілки журналістів України Володимир Мерцин запропонував створити 10 мегабрендів Закарпаття.
На цю пропозицію його надихнула стаття відомого вченого, письменника та бізнесменаВолодимира Співаковського, який ґрунтовно описав, як мегабренди створюють певний імідж і приносять великі прибутки. Зокрема ось, що він пише у виданні «Новое время»:
«Багато країн в період реформ роблять ставку на свої фундаментальні бренди. Вони гарячково шукають гроші для наповнення своїх мізерних бюджетів. Бразилія стала на ноги на своїх мегабрендах: кава, Амазонка, футболісти. Мексика - на пірамідах і текілі. Норвегія - на фьордах, спорті і нафтових платформах.
Чому? Тому що в кризові періоди такі країни не розпорошуються на дрібниці, а концентруються навколо найбільш великого, того, на що тільки вони здатні. При цьому річна ціна питання по кожному з цих брендів крутиться навколо чарівної цифри в $ 10 млрд.
Що тут головне? Те, що позначена ясна кінцева цифрова мета - $ 10 млрд.
І тільки потім, зворотним ходом визначається - як цього досягти. Які податки, які умови, кредити та інвестиції. А не навпаки, коли цифри податків спочатку беруть з повітря (і невідомо, як при них поведеться економіка і населення)».
У цій же статті Володимир Співаковський запропонував свою десятку мегабрендів України:
1. Бренд «Хай-тек», галузь IT. Сьогодні вони виробляють продукції на $ 1,5-3 млрд. Цей показник можна довести за кілька років до $ 10 млрд.
2. Бренд «Продукти харчування». Виробництво можна довести до $ 10 млрд. За кілька років. Включаючи, можливо, не тільки просто їжу, а екологічно чисту їжу.
3. Бренд «Нафта і газ». Бразилія пішла цим шляхом, набурили свердловин поблизу Ріо-де-Жанейро, і звільнилася від американо-арабської залежності. Тепер економить $ 10 млрд на рік.
4. Бренд «Туризм». Інші країни черпають туристичні мільярди з повітря. У нас можна збагачуватися на внутрішньому туризмі, з переліком із 100 пам'яток.
5. Бренд «Енергетика». $ 10 млрд.
6. Бренд «Земля». Це окремий проект (без продажу). Набагато більше $ 10 млрд.
7. Бренд «Авіа, космос, озброєння». Україна входить в десятку світових експортерів озброєння, може заробляти на ньому до $ 10 млрд.
8. Бренд «Хаб». Транспорт і логістика. Хаби - перевалочні міжнародні вузли пасажирські та вантажні.
9. Бренд «Українська горілка» (зробити її транснаціональним мегабрендом, який потіснить російську горілку).
10. Бренд «Офшор». Не треба соромитися офшорів і таврувати їх ганьбою. Треба взяти їх собі на озброєння. І нехай нам переводять з усього світу 10 мільярдів на рік. Наприклад, на острів Зміїний або острів Хортиця.
«Це лише початковий список, його можна штовхати, критикувати, виправляти, доповнювати, різати і розширювати. Тобто, якщо мегабрендів в Україні виявиться не 10, а п'ять чи п'ятнадцять, то ще краще», -- пише Співаковський і додає: «Скептики можуть сказати, що це фантазії, маніловщина і утопії. Ну, так, якщо країна складається з одних лише депресистів, то так. Але я об'їздив 102 країни і зрозумів, як вони влаштовують своє життя і економіку, і звернув увагу, що деякі країни взяли і втілили ці ідеї: Малайзія, Емірати, Китай, Норвегія. До речі, мало хто знає, що Норвегія 40 років тому була найвідсталішою країною в Європі. Так що не варто сумувати».
За ідеєю і прикладом Володимира Співаковського закарпатець Володимир Мерцинзапропонував такі 10 мегабрендів для Закарпаття.
1. Бренд "Вільна економічна зона" (спеціальна, технопарк).
2. Бренд "Логістика" ("хаб" по В.Співаковському).
3. Бренд "Закарпатська освіта".
4. Бренд "Туризм. Рекреація".
5. Бренд "Закарпатське мистецтво (живопис, література, спів, фольклор)".
6. Бренд "Вина Закарпаття"
7. Бренд "Закарпатські фестивалі".
8. Бренд "Закарпатська кухня"
9. Бренд "Закарпатський футбол".
10. Бренд "Мінеральні води Закарпаття".
Згодом Володимир Мерцин почав описувати кожен бренд і ми вирішили також з часом друкувати кожен з них. Щоб була можливість широкого обговорення, а, зрештою, і втілення в життя.
Директор видавничих проектів "Закарпаття. Хто є хто" та "Закарпаття автентичне", член Спілки журналістів України Володимир Мерцин запропонував створити 10 мегабрендів Закарпаття.
На цю пропозицію його надихнула стаття відомого вченого, письменника та бізнесменаВолодимира Співаковського, який ґрунтовно описав, як мегабренди створюють певний імідж і приносять великі прибутки.
Першим закарпатським мегабрендом, запропонованим Мерцином є Вільні (спеціальні, технічні) економічні зони. Ось що пише Володимир Мерцин:
35 років тому, в Ужгороді відбулася міжнародна конференція «Розвиток прикордонних економічних зв'язків країн - членів РЕВ». Фактично, на основі досвіду Закарпаття, в СРСР вивчали і аналізували перші результати та перспективи євроінтеграції. Спеціальна економічна зона (СЕЗ) "Закарпаття" діє на території Закарпатської області згідно Закону України "Про спеціальну економічну зону" Закарпаття "від 22 березня 2001 №2223-III строком на 30 років.
Цілком динамічно проходив розвиток СЕЗ« Закарпаття», проте, одним з перших законів новообраного президента Ющенка, всупереч інвестиційним зобов'язанням держави Україна, стало скасування спеціальних пільгових режимів для ВЕЗ (СЕЗ) (25.03. 2005). Незважаючи на всі проблеми, у СЕЗ «Закарпаття» і зараз успішно реалізуються інвестиційні проекти.
Необхідно відновити повноцінну роботу СЕЗ і навіть перевести її в вільну економічну зону досить скасувавши закони, які ліквідували пільги для ВЕЗ (2005.) Або прийняти новий закон, який поверне пільги і створить привабливі для інвестицій умови. Всі напрацювання є, адже навіть існує правонаступник органу господарського розвитку СЕЗ "Закарпаття" - Закарпатське обласне Агентство із залучення інвестицій та господарського розвитку територій (сайт http://www.investments.uz.ua/).
Загальна площа СЕЗ "Закарпаття" становить 737,9 га. Основна територія СЕЗ "Закарпаття" (525 га), що знаходиться в Ужгородському районі, і безпосередньо прилягає до кордону України з Угорщиною та Словаччиною, має необхідну інфраструктуру (навіть паркан), логістику яка готова транспортувати продукцію на схід чи на захід. В агентстві, не сумніваюся і щодо Закарпатської ТПП Торгово-промислової палати), є конкретні перспективні інвестиційні проекти.
З моєї точки зору, було б цікаво звернути увагу на сучасних нових лідерів, які динамічно розвиваються - Індія, Південна Азія, Австралія, країни Південної Америки і їх, не виключено, зацікавили б можливості створити виробництва в центрі Європи, особливо при майбутній безмитній торгівлі з ЄС і невеликими відстанями до країн ЄС. Крім того, особисто я підтримую ідею пана В. Співаковського про створення офшорних зон на Україні. У СвЕЗ або СпЕЗ «Закарпаття», цілком можливо виділити кілька десятків гектарів для створення офшорної зони.
Подивимося хто потенційно «за», а хто може бути «проти»:
«ЗА»: НАРОД УКРАЇНИ зацікавлений в інвестиціях в Україну, залученню сучасних технологій, поповненню бюджету держави, створенню нових робочих місць.
ВИЩА ВЛАДА (Президент і Кабмін) вже давно обіцяють зливу інвестицій і розповідають про черги бажаючих зарубіжного бізнесу інвестувати в Україну. Крім того, на батьківщині нашого Міністра економічного розвитку і торгівлі України Айвараса Абромавічусафункціонують дві СЕЗ (Клайпеда і Каунас). Тільки розмови треба перевести в конкретні справи - створити умови для інвестицій. Швидше і ефективніше це можна зробити відновивши СЕЗ «Закарпаття».
ЖИТЕЛІ і ВЛАДА (всіх рівнів) ЗАКАРПАТТЯ можуть отримати нові робочі місця, зростуть надходження до обласного і місцевих бюджетів (буде більше чого ділити місцевій владі). Найбільш впливові політики і бізнесмени теж повинні бути зацікавлені в поліпшенні життя - бо більше будуть купувати товарів у магазинах, будуватися. Більш того, в інвестиційні зобов'язання можна внести пункти про обов'язкове використання інвесторами місцевих трудових ресурсів та будівельних матеріалів. Тобто, всі наші нардепи повинні об'єднати свої зусилля і лобіювати повноцінне відновлення ВЕЗ. Таким чином, всі ключові гравці на території України зацікавлені у відновленні повноцінної роботи СЕЗ «Закарпаття».
«ПРОТИ»: На мій погляд, проблеми можуть виникнути у ВР, де можуть мислити за принципом - з якого дива все це реалізувати в Закарпатті, ще заживуть заможно і загордяться. (Простіше кажучи «жаба задавить»). Крім того, у ВР присутній жорсткий і послідовний противник ВЕЗ, наш земляк, Віктор Пинзеник. Але вважаю, при активній роботі депутатської групи «Закарпаття» (керівник Валерій Пацкан), здорові сили у ВР, здатні прийняти важливі і правильні рішення для України і відновити повноцінну роботу СЕЗ «Закарпаття».
З моєї точки зору, повністю відновити роботу СЕЗ «Закарпаття» можливо за місяць - два, якщо працювати. А якщо постійно розповідати про мільйони спраглих допомогти Україні і численних чергах інвесторів - ніколи.
http://zakarpattya.net.ua/Blogs/139568-Velopatrul---militsiia-z-narodom-Vydymist-reform-i-reforma-vydymosti
На цю пропозицію його надихнула стаття відомого вченого, письменника та бізнесменаВолодимира Співаковського, який ґрунтовно описав, як мегабренди створюють певний імідж і приносять великі прибутки. Зокрема ось, що він пише у виданні «Новое время»:
«Багато країн в період реформ роблять ставку на свої фундаментальні бренди. Вони гарячково шукають гроші для наповнення своїх мізерних бюджетів. Бразилія стала на ноги на своїх мегабрендах: кава, Амазонка, футболісти. Мексика - на пірамідах і текілі. Норвегія - на фьордах, спорті і нафтових платформах.
Чому? Тому що в кризові періоди такі країни не розпорошуються на дрібниці, а концентруються навколо найбільш великого, того, на що тільки вони здатні. При цьому річна ціна питання по кожному з цих брендів крутиться навколо чарівної цифри в $ 10 млрд.
Що тут головне? Те, що позначена ясна кінцева цифрова мета - $ 10 млрд.
І тільки потім, зворотним ходом визначається - як цього досягти. Які податки, які умови, кредити та інвестиції. А не навпаки, коли цифри податків спочатку беруть з повітря (і невідомо, як при них поведеться економіка і населення)».
У цій же статті Володимир Співаковський запропонував свою десятку мегабрендів України:
1. Бренд «Хай-тек», галузь IT. Сьогодні вони виробляють продукції на $ 1,5-3 млрд. Цей показник можна довести за кілька років до $ 10 млрд.
2. Бренд «Продукти харчування». Виробництво можна довести до $ 10 млрд. За кілька років. Включаючи, можливо, не тільки просто їжу, а екологічно чисту їжу.
3. Бренд «Нафта і газ». Бразилія пішла цим шляхом, набурили свердловин поблизу Ріо-де-Жанейро, і звільнилася від американо-арабської залежності. Тепер економить $ 10 млрд на рік.
4. Бренд «Туризм». Інші країни черпають туристичні мільярди з повітря. У нас можна збагачуватися на внутрішньому туризмі, з переліком із 100 пам'яток.
5. Бренд «Енергетика». $ 10 млрд.
6. Бренд «Земля». Це окремий проект (без продажу). Набагато більше $ 10 млрд.
7. Бренд «Авіа, космос, озброєння». Україна входить в десятку світових експортерів озброєння, може заробляти на ньому до $ 10 млрд.
8. Бренд «Хаб». Транспорт і логістика. Хаби - перевалочні міжнародні вузли пасажирські та вантажні.
9. Бренд «Українська горілка» (зробити її транснаціональним мегабрендом, який потіснить російську горілку).
10. Бренд «Офшор». Не треба соромитися офшорів і таврувати їх ганьбою. Треба взяти їх собі на озброєння. І нехай нам переводять з усього світу 10 мільярдів на рік. Наприклад, на острів Зміїний або острів Хортиця.
«Це лише початковий список, його можна штовхати, критикувати, виправляти, доповнювати, різати і розширювати. Тобто, якщо мегабрендів в Україні виявиться не 10, а п'ять чи п'ятнадцять, то ще краще», -- пише Співаковський і додає: «Скептики можуть сказати, що це фантазії, маніловщина і утопії. Ну, так, якщо країна складається з одних лише депресистів, то так. Але я об'їздив 102 країни і зрозумів, як вони влаштовують своє життя і економіку, і звернув увагу, що деякі країни взяли і втілили ці ідеї: Малайзія, Емірати, Китай, Норвегія. До речі, мало хто знає, що Норвегія 40 років тому була найвідсталішою країною в Європі. Так що не варто сумувати».
За ідеєю і прикладом Володимира Співаковського закарпатець Володимир Мерцинзапропонував такі 10 мегабрендів для Закарпаття.
1. Бренд "Вільна економічна зона" (спеціальна, технопарк).
2. Бренд "Логістика" ("хаб" по В.Співаковському).
3. Бренд "Закарпатська освіта".
4. Бренд "Туризм. Рекреація".
5. Бренд "Закарпатське мистецтво (живопис, література, спів, фольклор)".
6. Бренд "Вина Закарпаття"
7. Бренд "Закарпатські фестивалі".
8. Бренд "Закарпатська кухня"
9. Бренд "Закарпатський футбол".
10. Бренд "Мінеральні води Закарпаття".
Згодом Володимир Мерцин почав описувати кожен бренд і ми вирішили також з часом друкувати кожен з них. Щоб була можливість широкого обговорення, а, зрештою, і втілення в життя.
Директор видавничих проектів "Закарпаття. Хто є хто" та "Закарпаття автентичне", член Спілки журналістів України Володимир Мерцин запропонував створити 10 мегабрендів Закарпаття.
На цю пропозицію його надихнула стаття відомого вченого, письменника та бізнесменаВолодимира Співаковського, який ґрунтовно описав, як мегабренди створюють певний імідж і приносять великі прибутки.
Першим закарпатським мегабрендом, запропонованим Мерцином є Вільні (спеціальні, технічні) економічні зони. Ось що пише Володимир Мерцин:
35 років тому, в Ужгороді відбулася міжнародна конференція «Розвиток прикордонних економічних зв'язків країн - членів РЕВ». Фактично, на основі досвіду Закарпаття, в СРСР вивчали і аналізували перші результати та перспективи євроінтеграції. Спеціальна економічна зона (СЕЗ) "Закарпаття" діє на території Закарпатської області згідно Закону України "Про спеціальну економічну зону" Закарпаття "від 22 березня 2001 №2223-III строком на 30 років.
Цілком динамічно проходив розвиток СЕЗ« Закарпаття», проте, одним з перших законів новообраного президента Ющенка, всупереч інвестиційним зобов'язанням держави Україна, стало скасування спеціальних пільгових режимів для ВЕЗ (СЕЗ) (25.03. 2005). Незважаючи на всі проблеми, у СЕЗ «Закарпаття» і зараз успішно реалізуються інвестиційні проекти.
Необхідно відновити повноцінну роботу СЕЗ і навіть перевести її в вільну економічну зону досить скасувавши закони, які ліквідували пільги для ВЕЗ (2005.) Або прийняти новий закон, який поверне пільги і створить привабливі для інвестицій умови. Всі напрацювання є, адже навіть існує правонаступник органу господарського розвитку СЕЗ "Закарпаття" - Закарпатське обласне Агентство із залучення інвестицій та господарського розвитку територій (сайт http://www.investments.uz.ua/).
Загальна площа СЕЗ "Закарпаття" становить 737,9 га. Основна територія СЕЗ "Закарпаття" (525 га), що знаходиться в Ужгородському районі, і безпосередньо прилягає до кордону України з Угорщиною та Словаччиною, має необхідну інфраструктуру (навіть паркан), логістику яка готова транспортувати продукцію на схід чи на захід. В агентстві, не сумніваюся і щодо Закарпатської ТПП Торгово-промислової палати), є конкретні перспективні інвестиційні проекти.
З моєї точки зору, було б цікаво звернути увагу на сучасних нових лідерів, які динамічно розвиваються - Індія, Південна Азія, Австралія, країни Південної Америки і їх, не виключено, зацікавили б можливості створити виробництва в центрі Європи, особливо при майбутній безмитній торгівлі з ЄС і невеликими відстанями до країн ЄС. Крім того, особисто я підтримую ідею пана В. Співаковського про створення офшорних зон на Україні. У СвЕЗ або СпЕЗ «Закарпаття», цілком можливо виділити кілька десятків гектарів для створення офшорної зони.
Подивимося хто потенційно «за», а хто може бути «проти»:
«ЗА»: НАРОД УКРАЇНИ зацікавлений в інвестиціях в Україну, залученню сучасних технологій, поповненню бюджету держави, створенню нових робочих місць.
ВИЩА ВЛАДА (Президент і Кабмін) вже давно обіцяють зливу інвестицій і розповідають про черги бажаючих зарубіжного бізнесу інвестувати в Україну. Крім того, на батьківщині нашого Міністра економічного розвитку і торгівлі України Айвараса Абромавічусафункціонують дві СЕЗ (Клайпеда і Каунас). Тільки розмови треба перевести в конкретні справи - створити умови для інвестицій. Швидше і ефективніше це можна зробити відновивши СЕЗ «Закарпаття».
ЖИТЕЛІ і ВЛАДА (всіх рівнів) ЗАКАРПАТТЯ можуть отримати нові робочі місця, зростуть надходження до обласного і місцевих бюджетів (буде більше чого ділити місцевій владі). Найбільш впливові політики і бізнесмени теж повинні бути зацікавлені в поліпшенні життя - бо більше будуть купувати товарів у магазинах, будуватися. Більш того, в інвестиційні зобов'язання можна внести пункти про обов'язкове використання інвесторами місцевих трудових ресурсів та будівельних матеріалів. Тобто, всі наші нардепи повинні об'єднати свої зусилля і лобіювати повноцінне відновлення ВЕЗ. Таким чином, всі ключові гравці на території України зацікавлені у відновленні повноцінної роботи СЕЗ «Закарпаття».
«ПРОТИ»: На мій погляд, проблеми можуть виникнути у ВР, де можуть мислити за принципом - з якого дива все це реалізувати в Закарпатті, ще заживуть заможно і загордяться. (Простіше кажучи «жаба задавить»). Крім того, у ВР присутній жорсткий і послідовний противник ВЕЗ, наш земляк, Віктор Пинзеник. Але вважаю, при активній роботі депутатської групи «Закарпаття» (керівник Валерій Пацкан), здорові сили у ВР, здатні прийняти важливі і правильні рішення для України і відновити повноцінну роботу СЕЗ «Закарпаття».
З моєї точки зору, повністю відновити роботу СЕЗ «Закарпаття» можливо за місяць - два, якщо працювати. А якщо постійно розповідати про мільйони спраглих допомогти Україні і численних чергах інвесторів - ніколи.
http://zakarpattya.net.ua/Blogs/139568-Velopatrul---militsiia-z-narodom-Vydymist-reform-i-reforma-vydymosti