Наливайченко Валентин
Оригинал взят у uzepervi в Наливайченко Валентин
Cостоялось заседания Президии Сетевого Русинского Движения (СРД), на котором обсудили предложение закарпатских предпринимателей озвученных 9 сентября в Мукачево на своем заседании: продолжили обсуждение текущей ситуации в Закарпатье и на Украине, реакцию на слив информации в Sbuleaks, ситуацию в русинстве, реакция Русинов на факты преследований лидеров международного русинского движения, а также результаты соцопросов за неделю.
1. 2. 3.
4.
Наливайченко Валентин Олександрович
Валентин Олександрович Наливайченко
13-й Голова Служби безпеки України
Час на посаді:
24 лютого 2014 - 18 червня 2015
Президент Олександр Турчинов (в.о)
Петро Порошенко
Попередник Олександр Якименко
він сам як Уповноважений Верховної Ради по контролю за діяльністю Служби Безпеки України
Наступник Василь Грицак (т. в. о.)
9-й Голова Служби безпеки України
Час на посаді:
в.о. 22 грудня 2006 - 6 березня 2009
6 березня 2009 - 11 березня 2010
Президент Віктор Ющенко
Попередник Ігор Дріжчаний
Наступник Валерій Хорошковський
Народився 9 червня 1966 (51 рік)
Запоріжжя, Українська РСР, СРСР
Громадянство СРСР СРСР → Україна Україна
Політична партія УДАР
Нагороди
Орден Князя Ярослава Мудрого IV ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Wikiquote-logo.svg Висловлювання у Вікіцитатах
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі
Україна Народний депутат України
7-го скликання
УДАР 12 грудня 2012 - 17 березня 2014[1]
Валенти́н Олекса́ндрович Налива́йченко (нар. 8 червня 1966, Запоріжжя, Українська РСР, СРСР) - український політик та громадський діяч. Лідер громадсько-політичного руху «Справедливість».
голова СБУ (в. о. 22 грудня 2006 - 6 березня 2009; 6 березня 2009 - 11 березня 2010; 24 лютого 2014 - 18 червня 2015).
Біографія[ред.
Народився 8 червня 1966-го у Запоріжжі.
Освіта
1973-1983 - Запорізька загальноосвітня школа № 30. Закінчив із золотою медаллю та атестатом про закінчення повної загальної середньої освіти.
вересень 1983 - червень 1984 - Харківський державний університет. Закінчив перший курс.
червень 1984 - травень 1986 - строкова служба в лавах армії СРСР.
вересень 1986 - червень 1990 - КНУ ім. Т.Шевченка. Закінчив з відзнакою та отримав диплом за фахом викладач та референт-перекладач з англійської мови.
1991-1993 - Червонопрапорний ім. Ю. В. Андропова інститут КДБ СРСР (зараз Академія зовнішньої розвідки).[3] Не закінчив інститут. Не отримав диплом.
Кар'єра
З вересня 1990 року по серпень 1991 року працював на посаді викладача кафедри російської мови у Київському інженерно-будівельному інституті.
З січня 1992 року по травень 1994 року - заступник директора з економіки, маркетингу та менеджменту ПП «Якість», м. Запоріжжя.
Дипломатична кар'єра
Валентин Наливайченко пропрацював 12 років у дипломатичній службі України.
У 1994-1997 - другий та перший секретар Посольства України у Фінляндії, за сумісництвом у Данії та Норвегії.
Під час трагічних подій у серпні 1996 року в Норвегії[en], коли на архіпелазі Шпіцберген сталася найстрашніша авіакатастрофа в норвезькій історії, у якій загинули понад 140 українських та російських гірників, Наливайченко виконував ключову роль у співпраці між норвезькою та українською владою і сім'ями українських гірників - на етапі ідентифікації тіл загиблих людей, розслідування і подолання наслідків катастрофи.
У липні - серпні 1998 - перший секретар, заввідділу консульського забезпечення інтересів фізичних і юридичних осіб Консульського управління Департаменту консульської служби МЗС України.
У 2000-2001 - радник, заввідділу, заступник начальника Консульського управління Департаменту консульської служби МЗС України.
У 2001-2003 працював у Вашингтоні на посаді Генерального консула посольства України у США.
Під час подій 11 вересня 2001 року координував зусилля Посольства для захисту родин українських дипломатів у Вашингтоні, Нью-Йорку та інших містах. Організовував надання допомоги громадянам України, які перебували на той час у США.
У 2003-2004 працює директором Департаменту консульської служби МЗС України.
У 2004-2008 - заступник міністра ЗС.
Член Комісії при Президентові України з питань громадянства, голова делегації України на переговорах з Єврокомісією щодо підписання угод про спрощення візового режиму та про реадмісію з країнами-членами ЄС. За час його роботи Україні вдалося суттєво лібералізувати візовий режим з країнами Європи. В цей час було підписано Угоду з ЄС про спрощення візового режиму та Угоду зі США, яка включала запровадження 5-річних американських віз для громадян України.
У 2006 призначений Надзвичайним і Повноважним Послом України в Республіці Білорусь.
Діяльність у сфері національної безпеки[ред. • ред. код]
З літа 2006 працює у сфері національної безпеки. У червні 2006 року призначений на посаду першого заступника голови СБУ - керівника Антитерористичного центру при СБ України.
З грудня 2006 до березня 2010 очолював Службу безпеки України.
Входив до складу РНБО.
Ініціював процес реформування Служби безпеки України - рішучого розриву з каральними традиціями радянського КДБ та побудови сучасної спецслужби європейського зразка.
Головними пріоритетами реформ стали деполітизація та демілітаризація СБУ, переорієнтація на захист інтересів простих громадян. Основні зусилля спрямував на боротьбу з корупцією, тероризмом, торгівлею наркотиками, нелегальним продажем зброї. Наливайченко запровадив публічні механізми демократичного громадського контролю за діяльністю СБУ.
Служба безпеки України на чолі з Валентином Наливайченком бере активну участь у реалізації євроатлантичної стратегії України. Наливайченко ініціював спільну робочу групу «Україна-НАТО» з питань воєнної реформи.
Доклав великих зусиль до відновлення історичної пам'яті. За його керівництва архіви СБУ були розсекречені, оцифровані та відкриті для вільного доступу громадян. Він створив дослідницькі центри для вивчення і оприлюднення документів, що стосуються різних періодів української історії, у тому числі трагічних часів Голодомору 1932-33 років, сталінських репресій, II СВ, УПА, репресій проти української інтелігенції у 1960-х, 1970-х і 1980-х років. Громадяни отримали доступ до справ та документів членів їхніх родин, переслідуваних радянським режимом.
Валентин Наливайченко, Борис Возницький і Петро Мандзій у Рукомиші Бучацького району
Передав частину майна колишнього КДБ, зокрема адмінбудівлю управління СБУ у Львівській області, місцевій громаді, де згодом було відкрито Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів у Львові «Тюрма на Лонцького».
У 2009-му офіційно заявив, що документи з архівів СБУ містять незаперечні докази того, що Голодомор 1932-1933 років в Україні був організований тоталітарним сталінським режимом і є Геноцидом Українського Народу.
22 травня 2009 СБУ порушила кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого частиною 1 статті 442 Кримінального кодексу України, за фактом скоєння Геноциду в Україні у 1932-1933, від якого загинули мільйони невинних людей.
За матеріалами розслідування 13 січня 2010 Апеляційний суд міста Києва визнав, що Сталін та інші більшовицькі лідери: Молотов, Каганович, Постишев, Косіор, Чубар та Хатаєвич винні у злочині геноциду проти українців. Цей злочин, відповідно до Конвенції ООН від 26 листопада 1968 року, не має терміну давності. Рішення Суду набуло чинності 21 січня 2010 року.
Друге призначення на посаду голови СБУ[ред. • ред. код]
22 лютого 2014 Верховна Рада України 299 голосами призначила Наливайченка уповноваженим здійснювати контроль за діяльністю СБУ.[4]
24 лютого 2014 Верховна Рада України призначила Наливайченка Головою Служби безпеки України. За відповідну постанову проголосували 333 народні депутати.
Відразу після Революції Гідності у 2014 році Валентин Наливайченко відновив українську контррозвідку, забезпечив захист країни від терористичних атак під час російської військової агресії проти України, впровадив широкі реформи у сфері контррозвідки та боротьби з тероризмом, ініціював розслідування злочинів проти людяності, а також повернення коштів, вкрадених колишніми високопосадовцями України, очолював розслідування терористичного акту проти пасажирського літака малазійських авіаліній «Боїнг 777» з метою доведення, що злочин було скоєно проросійськими сепаратистами, і притягнення винних до кримінальної відповідальності.
18 червня 2015 року Верховна Рада 248 голосами підтримала постанову Петра Порошенка про відставку Наливайченка з посади голови СБУ[5].
Політична кар'єра
У травні 2010 оголосив про створення та початок діяльності громадської ініціативи «Оновлення країни».
У вересні 2010 вступив у політичну партію «Наша Україна», був обраний головою політради партії. 24 травня 2012 склав із себе повноваження голови політради і вийшов з партії.
Поділяючи принципи та програму політичної партії «УДАР (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка», 1 серпня 2012 року приєднався до цієї політичної сили.
Обраний до Верховної Ради України у жовтні 2012 року за виборчим списком партії «УДАР (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка», третій номер у списку.
Член Фракції Політичної партії «УДАР Віталія Кличка» у Верховній Раді України, перший заступник голови Комітету у закордонних справах.
Як представник команди «УДАРу», активно працює за такими напрямами:
європейська інтеграція, наближення підписання Угоди про Асоціацію з ЄС, зону вільної торгівлі і лібералізацію візового режиму для громадян України;
верховенство права і дотримання громадянських свобод, реформування системи судочинства;
антикорупційні реформи, боротьба з розкраданням бюджету та відмиванням коштів;
персональна відповідальність посадових осіб усіх рівнів, скасування чиновницьких пільг та привілеїв;
зміцнення місцевого самоврядування, розширення повноважень місцевих громад.
У 2016 році заснував громадсько-політичний рух «Справедливість», голова цієї політичної партії.[6] Рух «Справедливістоь» сповідує принципи: справедливість, чесність, відповідальність.
Валентин Наливайченко дотримується принципів прозорості та підзвітності влади людям. Перебуваючи на державній службі відмовився від депутатських пільг, дипломатичного паспорта та матеріальної допомоги, державних коштів для перельотів та переїздів.
Знання мов
Вільно володіє іноземними мовами: англійською, фінською та російською.
Нагороди та відзнаки
Орден князя Ярослава Мудрого IV ступеня (17 лютого 2010) - за значні особисті заслуги у захисті державних інтересів України, активну діяльність у висвітленні правди про трагічні сторінки історії України, багаторічну сумлінну працю[7].
Орден князя Ярослава Мудрого V ступеня (22 червня 2007) - за вагомий особистий внесок у розвиток конституційних засад української державності, багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм та з нагоди Дня Конституції України[8].
Командорський хрест почесного ордену «За заслуги перед Литвою» (липень 2009).
Скандали[ред. • ред. код]
Влітку 2009 виявилось, що Кислинський Андрій Миколайович, який за поданням Наливайченка був призначений заступником глави СБУ,[9] має фальшивий диплом.[10]
На початку вересня 2013 року ГПУ проти Наливайченка порушила кримінальне провадження за заявою трьох народних депутатів від КПУ - Сергія Баландіна, Олега Буховця, Михайла Герасимчука про розголошення ним державної таємниці під час перебування на посаді Голови Служба безпеки України, зокрема надання для ознайомлення документів в обхід процедури співробітникам ЦРУ США. Сам Наливайченко назвав це «доносом комуністів» та «шизоїдним нквдизмом»[11][12].
У листопаді 2014 року донька Валентина Наливайченка, Ольга Наливайченко, починає працювати в юридичному відділі компанії Віктора Поліщука «Техенерготрейд». Після цього, на початку 2015 року, Служба безпеки України, яку на той час очолював Валентин Наливайченко, закриває кримінальну справу щодо незаконного відчуження структурами Віктора Поліщука 94,67 гектарів державної землі Радіопередавального центру у Броварах.[13]
У червні 2015-го відбулась чергова конфліктна ситуація з ГПУ[14].
Родина
Валентин Наливайченко одружений, має доньку Ольгу Наливайченко.
ЕГО ЖДЕТ ТРИБУНАЛ
÷÷÷÷÷÷÷÷÷÷÷÷÷÷÷÷÷÷÷
Наливайченко Валентин Александрович- Руководитель СБУ
По оперативным данным - агент ЦРУ США. Измена и сотрудничество с иностранными спецслужбами (США и ФРГ, Англии).
Гос. и воен. преступник, организатор гос. переворота в 21 февраля 2014 г. Инициатор КАРАТЕЛЬНЫХ ОПЕРАЦИИ и массовых убийств в Донецкой, Луганской, Одесской областях и других регионах Украины.
Народный депутат Украины VII созыва, член фракции УДАР.
Был одним из организаторов государственного переворота, после которого был назначен главой СБУ.
Является руководителем сил СБУ в зоне АТО, несёт ответственность за их действия.
Несёт ответственность за зафиксированные факты пыток сотрудников СБУ над военнопленными и незаконными арестами активистов.
Несёт ответственность за препятствование работе иностранных журналистов на территории Украины.
Действия Наливайченко В.А. квалифицируются по следующим статьям:
Статья 109 ч.1 Действия, направленные на насильственное изменение или свержение конституционного строя или на захват государственной власти.
Статья 260 ч.1, ч.2, ч.3, ч.5 Создание не предусмотренных законом военизированных или вооруженных формирований.
Статья 111 ч.1 Государственная измена
Статья 256 ч.2 Содействие участникам преступных организаций и сокрытие их преступной деятельности.
Статья 294 ч.2 Массовые беспорядки.
Статья 371 ч.3 Заведомо незаконные задержание, привод, арест или содержание под стражей.
Статья 127 ч.2 Пытки.
Статья 146 ч.1, ч.2 Незаконное лишение свободы или похищение человека.
Статья 170 Воспрепятствование законной деятельности профессиональных союзов, политических партий, общественных организаций.
Статья 171 ч.1, ч.2 Воспрепятствование законной профессиональной деятельности журналистов
Статья 163 Нарушение тайны переписки, телефонных разговоров, телеграфной или другой корреспонденции, которые передаются средствами связи или через компьютер.
Статья 434. Плохое обращение с военнопленными.
Статья 438 ч.1, ч.2 Нарушения законов и обычаев войны.
Статья 442 ч.1 Геноцид.
ПРЕЗИДИЯ СЕТЕВОГО РУСИНСКОГО ДВИЖЕНИЯ
Петр Гецко: украинские «элиты» сливают для того, чтобы сменить
Официальный сайт Международного центра "Матица Русинов"
Cостоялось заседания Президии Сетевого Русинского Движения (СРД), на котором обсудили предложение закарпатских предпринимателей озвученных 9 сентября в Мукачево на своем заседании: продолжили обсуждение текущей ситуации в Закарпатье и на Украине, реакцию на слив информации в Sbuleaks, ситуацию в русинстве, реакция Русинов на факты преследований лидеров международного русинского движения, а также результаты соцопросов за неделю.
1. 2. 3.
4.
Наливайченко Валентин Олександрович
Валентин Олександрович Наливайченко
13-й Голова Служби безпеки України
Час на посаді:
24 лютого 2014 - 18 червня 2015
Президент Олександр Турчинов (в.о)
Петро Порошенко
Попередник Олександр Якименко
він сам як Уповноважений Верховної Ради по контролю за діяльністю Служби Безпеки України
Наступник Василь Грицак (т. в. о.)
9-й Голова Служби безпеки України
Час на посаді:
в.о. 22 грудня 2006 - 6 березня 2009
6 березня 2009 - 11 березня 2010
Президент Віктор Ющенко
Попередник Ігор Дріжчаний
Наступник Валерій Хорошковський
Народився 9 червня 1966 (51 рік)
Запоріжжя, Українська РСР, СРСР
Громадянство СРСР СРСР → Україна Україна
Політична партія УДАР
Нагороди
Орден Князя Ярослава Мудрого IV ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Wikiquote-logo.svg Висловлювання у Вікіцитатах
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі
Україна Народний депутат України
7-го скликання
УДАР 12 грудня 2012 - 17 березня 2014[1]
Валенти́н Олекса́ндрович Налива́йченко (нар. 8 червня 1966, Запоріжжя, Українська РСР, СРСР) - український політик та громадський діяч. Лідер громадсько-політичного руху «Справедливість».
голова СБУ (в. о. 22 грудня 2006 - 6 березня 2009; 6 березня 2009 - 11 березня 2010; 24 лютого 2014 - 18 червня 2015).
Біографія[ред.
Народився 8 червня 1966-го у Запоріжжі.
Освіта
1973-1983 - Запорізька загальноосвітня школа № 30. Закінчив із золотою медаллю та атестатом про закінчення повної загальної середньої освіти.
вересень 1983 - червень 1984 - Харківський державний університет. Закінчив перший курс.
червень 1984 - травень 1986 - строкова служба в лавах армії СРСР.
вересень 1986 - червень 1990 - КНУ ім. Т.Шевченка. Закінчив з відзнакою та отримав диплом за фахом викладач та референт-перекладач з англійської мови.
1991-1993 - Червонопрапорний ім. Ю. В. Андропова інститут КДБ СРСР (зараз Академія зовнішньої розвідки).[3] Не закінчив інститут. Не отримав диплом.
Кар'єра
З вересня 1990 року по серпень 1991 року працював на посаді викладача кафедри російської мови у Київському інженерно-будівельному інституті.
З січня 1992 року по травень 1994 року - заступник директора з економіки, маркетингу та менеджменту ПП «Якість», м. Запоріжжя.
Дипломатична кар'єра
Валентин Наливайченко пропрацював 12 років у дипломатичній службі України.
У 1994-1997 - другий та перший секретар Посольства України у Фінляндії, за сумісництвом у Данії та Норвегії.
Під час трагічних подій у серпні 1996 року в Норвегії[en], коли на архіпелазі Шпіцберген сталася найстрашніша авіакатастрофа в норвезькій історії, у якій загинули понад 140 українських та російських гірників, Наливайченко виконував ключову роль у співпраці між норвезькою та українською владою і сім'ями українських гірників - на етапі ідентифікації тіл загиблих людей, розслідування і подолання наслідків катастрофи.
У липні - серпні 1998 - перший секретар, заввідділу консульського забезпечення інтересів фізичних і юридичних осіб Консульського управління Департаменту консульської служби МЗС України.
У 2000-2001 - радник, заввідділу, заступник начальника Консульського управління Департаменту консульської служби МЗС України.
У 2001-2003 працював у Вашингтоні на посаді Генерального консула посольства України у США.
Під час подій 11 вересня 2001 року координував зусилля Посольства для захисту родин українських дипломатів у Вашингтоні, Нью-Йорку та інших містах. Організовував надання допомоги громадянам України, які перебували на той час у США.
У 2003-2004 працює директором Департаменту консульської служби МЗС України.
У 2004-2008 - заступник міністра ЗС.
Член Комісії при Президентові України з питань громадянства, голова делегації України на переговорах з Єврокомісією щодо підписання угод про спрощення візового режиму та про реадмісію з країнами-членами ЄС. За час його роботи Україні вдалося суттєво лібералізувати візовий режим з країнами Європи. В цей час було підписано Угоду з ЄС про спрощення візового режиму та Угоду зі США, яка включала запровадження 5-річних американських віз для громадян України.
У 2006 призначений Надзвичайним і Повноважним Послом України в Республіці Білорусь.
Діяльність у сфері національної безпеки[ред. • ред. код]
З літа 2006 працює у сфері національної безпеки. У червні 2006 року призначений на посаду першого заступника голови СБУ - керівника Антитерористичного центру при СБ України.
З грудня 2006 до березня 2010 очолював Службу безпеки України.
Входив до складу РНБО.
Ініціював процес реформування Служби безпеки України - рішучого розриву з каральними традиціями радянського КДБ та побудови сучасної спецслужби європейського зразка.
Головними пріоритетами реформ стали деполітизація та демілітаризація СБУ, переорієнтація на захист інтересів простих громадян. Основні зусилля спрямував на боротьбу з корупцією, тероризмом, торгівлею наркотиками, нелегальним продажем зброї. Наливайченко запровадив публічні механізми демократичного громадського контролю за діяльністю СБУ.
Служба безпеки України на чолі з Валентином Наливайченком бере активну участь у реалізації євроатлантичної стратегії України. Наливайченко ініціював спільну робочу групу «Україна-НАТО» з питань воєнної реформи.
Доклав великих зусиль до відновлення історичної пам'яті. За його керівництва архіви СБУ були розсекречені, оцифровані та відкриті для вільного доступу громадян. Він створив дослідницькі центри для вивчення і оприлюднення документів, що стосуються різних періодів української історії, у тому числі трагічних часів Голодомору 1932-33 років, сталінських репресій, II СВ, УПА, репресій проти української інтелігенції у 1960-х, 1970-х і 1980-х років. Громадяни отримали доступ до справ та документів членів їхніх родин, переслідуваних радянським режимом.
Валентин Наливайченко, Борис Возницький і Петро Мандзій у Рукомиші Бучацького району
Передав частину майна колишнього КДБ, зокрема адмінбудівлю управління СБУ у Львівській області, місцевій громаді, де згодом було відкрито Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів у Львові «Тюрма на Лонцького».
У 2009-му офіційно заявив, що документи з архівів СБУ містять незаперечні докази того, що Голодомор 1932-1933 років в Україні був організований тоталітарним сталінським режимом і є Геноцидом Українського Народу.
22 травня 2009 СБУ порушила кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого частиною 1 статті 442 Кримінального кодексу України, за фактом скоєння Геноциду в Україні у 1932-1933, від якого загинули мільйони невинних людей.
За матеріалами розслідування 13 січня 2010 Апеляційний суд міста Києва визнав, що Сталін та інші більшовицькі лідери: Молотов, Каганович, Постишев, Косіор, Чубар та Хатаєвич винні у злочині геноциду проти українців. Цей злочин, відповідно до Конвенції ООН від 26 листопада 1968 року, не має терміну давності. Рішення Суду набуло чинності 21 січня 2010 року.
Друге призначення на посаду голови СБУ[ред. • ред. код]
22 лютого 2014 Верховна Рада України 299 голосами призначила Наливайченка уповноваженим здійснювати контроль за діяльністю СБУ.[4]
24 лютого 2014 Верховна Рада України призначила Наливайченка Головою Служби безпеки України. За відповідну постанову проголосували 333 народні депутати.
Відразу після Революції Гідності у 2014 році Валентин Наливайченко відновив українську контррозвідку, забезпечив захист країни від терористичних атак під час російської військової агресії проти України, впровадив широкі реформи у сфері контррозвідки та боротьби з тероризмом, ініціював розслідування злочинів проти людяності, а також повернення коштів, вкрадених колишніми високопосадовцями України, очолював розслідування терористичного акту проти пасажирського літака малазійських авіаліній «Боїнг 777» з метою доведення, що злочин було скоєно проросійськими сепаратистами, і притягнення винних до кримінальної відповідальності.
18 червня 2015 року Верховна Рада 248 голосами підтримала постанову Петра Порошенка про відставку Наливайченка з посади голови СБУ[5].
Політична кар'єра
У травні 2010 оголосив про створення та початок діяльності громадської ініціативи «Оновлення країни».
У вересні 2010 вступив у політичну партію «Наша Україна», був обраний головою політради партії. 24 травня 2012 склав із себе повноваження голови політради і вийшов з партії.
Поділяючи принципи та програму політичної партії «УДАР (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка», 1 серпня 2012 року приєднався до цієї політичної сили.
Обраний до Верховної Ради України у жовтні 2012 року за виборчим списком партії «УДАР (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка», третій номер у списку.
Член Фракції Політичної партії «УДАР Віталія Кличка» у Верховній Раді України, перший заступник голови Комітету у закордонних справах.
Як представник команди «УДАРу», активно працює за такими напрямами:
європейська інтеграція, наближення підписання Угоди про Асоціацію з ЄС, зону вільної торгівлі і лібералізацію візового режиму для громадян України;
верховенство права і дотримання громадянських свобод, реформування системи судочинства;
антикорупційні реформи, боротьба з розкраданням бюджету та відмиванням коштів;
персональна відповідальність посадових осіб усіх рівнів, скасування чиновницьких пільг та привілеїв;
зміцнення місцевого самоврядування, розширення повноважень місцевих громад.
У 2016 році заснував громадсько-політичний рух «Справедливість», голова цієї політичної партії.[6] Рух «Справедливістоь» сповідує принципи: справедливість, чесність, відповідальність.
Валентин Наливайченко дотримується принципів прозорості та підзвітності влади людям. Перебуваючи на державній службі відмовився від депутатських пільг, дипломатичного паспорта та матеріальної допомоги, державних коштів для перельотів та переїздів.
Знання мов
Вільно володіє іноземними мовами: англійською, фінською та російською.
Нагороди та відзнаки
Орден князя Ярослава Мудрого IV ступеня (17 лютого 2010) - за значні особисті заслуги у захисті державних інтересів України, активну діяльність у висвітленні правди про трагічні сторінки історії України, багаторічну сумлінну працю[7].
Орден князя Ярослава Мудрого V ступеня (22 червня 2007) - за вагомий особистий внесок у розвиток конституційних засад української державності, багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм та з нагоди Дня Конституції України[8].
Командорський хрест почесного ордену «За заслуги перед Литвою» (липень 2009).
Скандали[ред. • ред. код]
Влітку 2009 виявилось, що Кислинський Андрій Миколайович, який за поданням Наливайченка був призначений заступником глави СБУ,[9] має фальшивий диплом.[10]
На початку вересня 2013 року ГПУ проти Наливайченка порушила кримінальне провадження за заявою трьох народних депутатів від КПУ - Сергія Баландіна, Олега Буховця, Михайла Герасимчука про розголошення ним державної таємниці під час перебування на посаді Голови Служба безпеки України, зокрема надання для ознайомлення документів в обхід процедури співробітникам ЦРУ США. Сам Наливайченко назвав це «доносом комуністів» та «шизоїдним нквдизмом»[11][12].
У листопаді 2014 року донька Валентина Наливайченка, Ольга Наливайченко, починає працювати в юридичному відділі компанії Віктора Поліщука «Техенерготрейд». Після цього, на початку 2015 року, Служба безпеки України, яку на той час очолював Валентин Наливайченко, закриває кримінальну справу щодо незаконного відчуження структурами Віктора Поліщука 94,67 гектарів державної землі Радіопередавального центру у Броварах.[13]
У червні 2015-го відбулась чергова конфліктна ситуація з ГПУ[14].
Родина
Валентин Наливайченко одружений, має доньку Ольгу Наливайченко.
ЕГО ЖДЕТ ТРИБУНАЛ
÷÷÷÷÷÷÷÷÷÷÷÷÷÷÷÷÷÷÷
Наливайченко Валентин Александрович- Руководитель СБУ
По оперативным данным - агент ЦРУ США. Измена и сотрудничество с иностранными спецслужбами (США и ФРГ, Англии).
Гос. и воен. преступник, организатор гос. переворота в 21 февраля 2014 г. Инициатор КАРАТЕЛЬНЫХ ОПЕРАЦИИ и массовых убийств в Донецкой, Луганской, Одесской областях и других регионах Украины.
Народный депутат Украины VII созыва, член фракции УДАР.
Был одним из организаторов государственного переворота, после которого был назначен главой СБУ.
Является руководителем сил СБУ в зоне АТО, несёт ответственность за их действия.
Несёт ответственность за зафиксированные факты пыток сотрудников СБУ над военнопленными и незаконными арестами активистов.
Несёт ответственность за препятствование работе иностранных журналистов на территории Украины.
Действия Наливайченко В.А. квалифицируются по следующим статьям:
Статья 109 ч.1 Действия, направленные на насильственное изменение или свержение конституционного строя или на захват государственной власти.
Статья 260 ч.1, ч.2, ч.3, ч.5 Создание не предусмотренных законом военизированных или вооруженных формирований.
Статья 111 ч.1 Государственная измена
Статья 256 ч.2 Содействие участникам преступных организаций и сокрытие их преступной деятельности.
Статья 294 ч.2 Массовые беспорядки.
Статья 371 ч.3 Заведомо незаконные задержание, привод, арест или содержание под стражей.
Статья 127 ч.2 Пытки.
Статья 146 ч.1, ч.2 Незаконное лишение свободы или похищение человека.
Статья 170 Воспрепятствование законной деятельности профессиональных союзов, политических партий, общественных организаций.
Статья 171 ч.1, ч.2 Воспрепятствование законной профессиональной деятельности журналистов
Статья 163 Нарушение тайны переписки, телефонных разговоров, телеграфной или другой корреспонденции, которые передаются средствами связи или через компьютер.
Статья 434. Плохое обращение с военнопленными.
Статья 438 ч.1, ч.2 Нарушения законов и обычаев войны.
Статья 442 ч.1 Геноцид.
ПРЕЗИДИЯ СЕТЕВОГО РУСИНСКОГО ДВИЖЕНИЯ
Петр Гецко: украинские «элиты» сливают для того, чтобы сменить
Официальный сайт Международного центра "Матица Русинов"