Дікарі-с

[ghost_2005]

Як кажуть мої рідні - "У нас в Гєрманіі все спокойно". Був у Франкфурті - готовий намалювати контурну карту борделів (так випало - жив неподалік). Був у Штутгарті - споглядав монумент Бошу в парку, що належить його корпорації. Був у Будапешті - читай мої інші опуси. Був у Відні -пив лікер Моцарт. Щонайменше трьох видів

Comments

[b_scout]

"говорити про дискурс не можна з тими, хто поза дискурсом"

Технічно можна, змістовно -- ні. Власне, як і навпаки: ті, хто вміють бути поза дискурсом, не надто поспішають звужувати свідомість до його меж. :) or i could also be дікарь-с.

[ghost_2005]

Дякую за коментар. Гадаю, що після нього варто уточнити - дискурс - надто високопарне слово. Я мав на увазі, що дискутувати можна лише з тими, хто в принципі володіє мовою. Інакше - це таки так, беззмістовно. Гадаю, що в такому контексті теза про звуження дискурса до якихось меж не є актуальною. Йдеться не про щось глобальне, а про інструменти необхідні для взаємопорозуміння

[b_scout]

Просто, зважаючи а) на моє суб"єктивне враження про три останні пости + б) на те, коли вони були написані, дуже вже напрошується певне особливе трактування написаного: зокрема, в світлі актуальних політичний подій в Україні. Якщо ж таки мої враження безпідставні, тоді моя реакція на уточнення -- fair enough :)

Anyway, бажаю гарного настрою і якнайскорішої весни в душі :)

[ghost_2005]

алавердуючи, хочу сказати - аби весна в твоїй душі ніколи не минала - і поділитися власним досвідом: колись я вважав себе людиною осені, людиною дощу. А тепер я дуже люблю літо - хоча й не вважаю себе літнім... наразі...

[os_bo]

щастя всьо-же єсть
тільки добре ховається часами
зима цього року да довга, а піст невідомо коли закінчиться
но всьо-же шо сталось?

[ghost_2005]

та ніц не сталось - весняний автаміноз, маніакально-депресивний стан, сезонне загострення... І все-таки класно, що щастя, всьо же єсть...

[anonymous]

...Варвари? - Хіба то ті "варвари"? - Варварами є ті, що "не прийшли", ті що "не змогли", ті, котрим "по-фіг" і т.д. - Байдужість і прагматичність на рівні дурості, зверхність до ролі громадянина - ось дві визначальні риси сучасного українського виборця. - "...І тиранія - погано, і - демократія - погано", а жити за правилами громадянського суспільства - в облом. Хочеться щоб і тут і там поважали, щоб, принаймні, не "чмирили" - але ж, звісно, - в"ибір був не той" - хотілося чось "оптимального", а пропонувалося щось "одне із двох" - "різниці ж то не було"... - Отак воно і склалося - Хам за Авантюристку отримав схвалення... - Тепер він не творитиме інтриги, - він "широким кроком" забезпечить те майбутнє, яке ми справеливо так довго чекали... - Усіх іроністів вітаю...

[ghost_2005]

Насправді - хочеться втекти, хай навіть шляхом символічного суїциду. Втекти від варварів обох штибів. Сидіти на хмаринці, бовтати ніжками, знати, що в случає чіво я готовий стрімкою літавицею попалати фортеці злих ворогів, але можу й просто сидіти на хмаринці, обмахуючись райзепассом. І тоді буде нам усім щастя...
Біда в тім, що від себе не втечеш. Але в тому ж і щастя - бо бігти від себе - значить, себе боятися.