Снігова баба або як потішити дорослих діток на Новий Рік.
Беремо 1 л. сметани, 1 ст. цукру, 3 ст. ложки желатину розчиненого в стакані води. Все разом змішуємо, нагріваємо, переціджуємо через сито. Заливаємо в форму, набираємось терпіння щоб не з’їсти, відганяємо чоловіка від холодильника, ще раз відганяємо чоловіка... і на наступний день витворяємо:
Отож, желе, окремо залиті в ложечку (від кавоварки здається) два об’єкти про призначення яких дізнаємось нижче, три чашки або круглі предмети різного діаметру.
Почергово приставляємо чашки, обводимо ножем.
Все зайве забираємо і... додаємо наші неопізнані об’єкти))) Тепер видно, що то снігова баба:
Під яким кутом не глянь, баба однозначно. Хоча... залежить де розмістити наші неопізнані об’єкти. Але то вже вийде тема для дівич вечора...
Додаємо руки. У мене це лакричні палички.
Неслухняні ручки)))
"Ні, тільки не сьогодні, мене болить голова."
Ґудзики, - какао кульки із сухого сніданку. Ротик вирізала із желейної цукерки, яку знайшла десь на кухні, коли шукала, з чого би то зробити ротик.
Із залишків за допомогою ножа вирізаємо ялиночки, хмарки, пізніше планувала додати ще цяточки снігу, ну і сніг під ногами у вигляді нарізаного мілко желе.
Особливо мені сподобались ялинки, навіть більше за головну дійову особу. Напевне виглядало би дуже гарно зробити просто ліс з ялинок:
Далі це все планувалось залити прозорим желе з компоту до якого додано желатин, але... Прийшов мій чоловік, забракував желе із компоту словами: "Несмачно", а також відволік та заговорив мене, тож я заливала це все надто гарячим желе, попередньо не перевіривши температуру, і картинка поступово поплила. Муж залишився задоволений, забезпечивши себе відходами підприємства. Врятувати вдалось лише одну ялинку і снігову бабу.
Одним словом вийшло таке:
