Панове, мене тут останнім часом посіщає багато думок. "Хм, странно" - подумаєте ви. А от і не странно, ібо сиджу я, думаю і дивлюсь на Неї!
Вона чарівна -) я так за Неу скучив за весь цей час поки не був.
І от, шо я думаю. Вона ж така норовита, ніколи не знаєш, що від неї чекати, маючи досвід і освіту можна ж все порахувати, виміряти, засікти, випробувати, передбачити, спрогнозувати і т.д. Й здавалось би знаєш, шо завтра чекати, але нє тут та била!
От так і жизнь... (сииииии... ех... затягнув папіроску)
а якшо без ночной хвіласофії, то скажу так, тут атлічно!
кормлят харашо! нАААрмальні туалєти і душ!!! кожний день перуть спєцовку і миют ми підлогу в вагончєку!
купа румунів, пару мерикосів, пару азєрів, італієць, і декілька українців -)
Ходжу оце я по буровій в своїх гломурнєнькіх жовтих чоботях, а поговорить, то ж нема з ким... вірніше є, але шо, як я їм говорю, розказую шось, а вони як ті собаки, дивляться великими-добрими-циганськими очима і белькочуть шота по своєму... тоска-а-а (позіхнув)
Ото я й вирішив у журнала свого написать пару слов.
Такі діла. а J.J.Cale красавчік! (дякую Блекі) шкода, шо лиш один альбом з собою вз"яв.
Дописано: ах да, тут історія на днях була кумедна. Карочє, підходжу я до мастєра і кажу: "так і так друже, мені тут на складі тре зробити порєдок з хім.реагентами, дай пацанів". Вуйко бєзатказний каже, но проблєма, викликає ромалів по рації і вже за 2-3 хв. біля нас 5-ро бравих смуглих молодиків. Я розказую, мол панове, тут треба це туди, а то сюди і бла-бла-бла, посилено жестикулюю, шоб було панятніше, а ті стоять, і лише головами кивають. Коли я закіньчив свої потуги ламано ангельської, один з них шось сказав, і всі почали ржати. А я так на нього подивився, як істєний гапарь відкинув плечі назад і гукнув: "ЧІ ФАЧЄ!?!?!"
Ця фраза явно вибила пацана з колії. Він глянув на мене круглими очима. Мабуть перша його думка була же я розумію руминську і са мной шуткі плохі, ггг
Мастєр мені переклав, же то той пумбур сказав, що хто їм пиво за то поставить -)
не знаю, хто там їм пиво ставив, але дякую Гуцулу Каліпсо, шо навчив такої корисної фрази)