Історична хронологія морських походів русичів.Друга частина

[glegl]

Історична хронологія

1561 р., січень - лютий - похід флотилії князя Д. Вишневецького до Кафи.На початку року французький посол в Константинополі доносив: козаки спільно з черкесами спустилися Доном повз Тани (Азова), осволоділи кількома фортецями на узбережжі й досягли Кафи. В зв'язку з цим 12 санджакам поблизу Трапезунда наказано відновити становище.
У донесеннях з турецької столиці в лютому й березні повідомлялось: 20 галер готові відправитися в Чорне море для захисту татар і Кафи та Азова, очікуються дії «капітана Дмитрашки» з черкасами в бік Мегрелії. В серпні посол повідомляв, що османський флот змушений був повернутися, оскільки турки зазнали втрат при спробі висадитися в незнайомому місці.

1562 рік - похід ескадри під проводом отаманів Миколая і Кобеліна на Очаків;
Під цим роком дійшла звістка про похід на Очаків хортицьких (запорозьких) козаків на чолі з Миколаєм та черкаських, очолюваних Кобелею, «з стрельцами с пятъмастами человеков». Хан скаржився, що спідданим його милості цесаря турецького багато шкоди вчинили, зокрема забрали людей татар, тобто полонених з українських земель.
У грамоті польського короля до кримського хана, перехопленій на Дніпрі російським воєводою Данилом Адашевим, зазначалося що, крім того, українськими козаками, які разом з князем Вишневецьким перейшли на службу Москви, захоплене й турецьке судно, на якому перевозили коні.

1563 рік - похід ескадри князя Д. Вишневецького на Очаків.До Порти надійшла звістка, що запорожці знову напали на околиці Очакова, забрали багато худоби.;

1567 - 1569 роки - походи на Чорне море флотилії гетьмана Самійла Кішки, штурм Очакова, Ізмаїла, Козлова, Білгорода і Килії. У вересні 1568р. хан повідомив, що степерішнього часу козаки українці, вийшовши з Дніпра, п'ять тисяч овець і тисячу коней і двадцять чоловік узяли.

1570 р. - 5 000 запорожців прибуло на Дон. Вони засновують тут Черкаськ, що згодом стане столицею Донського козацтва. Напад на ординські володіння в Причорномор'ї.

1574 р. - похід українських козаків під Акерман (Білгород). Донські і запорозькі козаки напали на Азов.

1573 рік - похід флотилії Самійла Кішки в Чорне море до гирла Дунаю.

1574 рік - похід флотилії Фоки Покотила в Чорне море і на Дунай.

1575 рік - похід флотилії гетьмана Б.Ружинського на Козлов і Кафу.козаки штурмом оволоділи фортецею Трапезунд, розгромили морські пірси і передмістя Стамбула, оволоділи фортецями Кілією, Сілістрою, Синопом. Запорожці на чолі з гетьманом Богданом Ружинським здійснили морський похід на Крим, де висаджувалися поблизу Гьозлева (Євпаторії) і Кафи.

1576 рік - похід флотилії полковника Нечая по чорноморському узбережжі: штурм Очакова, Козлова, Інкермана, Судака, Керчі, Сухумі, Поті, Батумі, Трапезунда, Стамбула ,Варни,Кілії  і Сілістру. Погроми татарських володінь поблизу Гьозлева (Євпаторії) і Кафи.

1576 рік - похід в Дніпровський лиман флотилії гетьмана Б.Ружинського.

1576 - 1577 роки - походи в Чорне море і на Дунай флотилії гетьмана Івана Підкови.Взявши Кілію, вони просуваються на південь уздовж західного узбережжя Чорного моря. В тому часі маємо свідчення про відвідання запорожцями Сілістрії та Варни. Запорожці того ж року висаджувалися біля Козлева і Кафи, громили тут татар, а потім ходили на протилежний берег Чорного моря до Трапезунда і Синопа. Детальніше про це розповідається в рукописі «Гетьманщина». «Федір Богданко послав Нечая з 5000 в море, щоб вилучити полонених а сам відправився суходолом. У степу між Кучугурами і Дарієвим мостом на нього напали всі орди татарські під проводом Довлей-Гірея, апе Богданко, маючи гармати на флангах, через годину відігнав їх геть.
Татари розташувалися спереду і ззаду Дарієвого моста, але Богданко задніх затримав гарматами, а передніх відрізав і перебив на їхніх очах. Татари старалися хоч не пустити його в Крим і на всіх воротах розставили гармати і сторожу, але Богданко переправив в ночі частину кінноти вбрід і вплав через Сиваш і вона, надавши на перші ворота, відбила їх і впустила козаків. Козаки негайно взяли з бою Перекоп і все перетворили в прах і попіл.
Потім пішли до Кафи, обложеної з моря запорожцями, вирізали всіх татар і звільнили 500 полонених. Потім пішли на Бахчисарай і Козлов, але над річкою Салгир зустріли їх посли від хана з великими дарами повернули йому всіх полонених християн, які в них, дали 15 мурз (супровід) і Богданко з торжеством повернувся до дому. А Нечай по дорозі заїхав у Синоп, Трапезунд і відтілля також визволив кілька сот полонених одновірців. Та ледве вони повернулись додому, як король наказав їм, зробити набіг на віддалені землі турецькі, щоб відволікти турків, котрі напали в цей час на дунайській слов'ян.
Богданко знову пустив Нечая з 3000 козаків у море, а сам пішов сухопутне. Він пройшов спокійно крітські степи, погостював у донських козаків, пройшов мирно землі черкесів, потім уздовж берега разом з Нечаєм почав громити і палити землі горців, підлеглих туркам»...

1559 рік. Відбувся «похід на широке море», під Козлов. Запорожці ходили туди під командуванням отамана Захара Кулаги, під Азов і Акерман.

1584 рік - штурм флотилії гетьмана Богдана Микошинського фортеці Очаків.

1586 рік - похід ескадри полковника К.Перебийноса до Судака, Кафи і Керчі.

1588 рік. Група здапорожців під проводом отамана Матвія Федоровича, відділившись «от собратий своих в знатном числе», пішла на Дон.
Зупинившись на берегах Сіверського Дінця на дорозі Ливонській, якою проїжджали посли в Крим в Москву, вони громили їх тут. Це мусило московського царя звернутися до Матвія Федоровича з проханням пропускати посольства, обіцяючи йому «государеву милость и жалование».

1589 рік - похід на Козлов ескадри отамана Захарія Кулаги.

1589 рік - похід ескадри отамана Григорія Лободи на Білгород.У повідомленні російського гінця до Криму Петра Зінов'єва зазначилося, що «литовские люди круг Белогорода все посады пожгли. Да Черкасы же литовокие воевали сеє весны в Азове посад, на посаде Черкасы всяких людей человек с 300».

1593 рік - штурм ескадри Григорія Лободи фортеці Білгород.

1594 рік, весна - похід в Чорне море флотилії Б.Микошинського. Дізнавшись, що татари весною пішли по ясир на окраїни московської держави, козаки зустріли їх на зворотньому шляху і відбили 600 полонених. Посол австрійського імператора на Запорожжя Еріх Лясота повідомляє, що тоді на море виходило 1300 козаків на чолі з гетьманом Богданом Микошинським.

1595 рік - похід ескадри Григорія Лободи на Дунай і Синоп.Зафіксована поява біля турецької фортеці Синоп козацьких чайок, за допомогою яких запорожцям вдалося зненацька захопити місто. Згодом французькому філософу Урн'є очевидці розповідали в Константинополі про козаків- підводників: «Вони заявлялися несподівано, піднімалися просто з дна моря і наводили жах на варту і всіх берегових жителів».

1596 р., квітень - битва ескадри полковника К.Підвисоцького з польськими військами за переправу під Києвом.

1596 рік, літо - битва ескадри полковника К.Підвисоцького з кримською ордою за переправу під Кизи-Кирменом.

1598 рік - похід флотилії Ф.Полоуса на Кілію, Білгород, Тягиню і Сілістрію.

1599 рік, весна - похід флотилії гетьмана Ф.Полоуса до устя Дунаю.

1599 рік - похід флотилії гетьмана С.Скалозуба в Азовське море.

1599 рік - похід флотилії гетьмана С.Кішки в Чорне море, штурм Синопа і Трапезунда.

1602 рік, травень - похід флотилії гетьмана Г.Ізаповича в гирло Дунаю. На тридцяти чайках і кількох галерах, відбитих у турків, запорожці мали великий бій з османською ескадрою біля Кілії. Захопивши ще одну галеру в турків і кілька купецьких, суден, козаки ввійшли в Дністровський лиман, де надали на корабель турецького воєначальника Гасан-аги. Потім направились до Білгорода і захопили вороже судно, що йшло з Кафи. Після цього, діждавшись попутного вітру, козацька флотилія рушила до гирла Дніпра.

1603-1605 роки - похід флотилії гетьмана Г.Ізаповича до болгарських берегів, штурм Кілії, Білгорода і Варни.

1606 рік - похід флотилії гетьмана П.Сагайдачного на Очаків і Козлов (Євпаторію).

Улітку дніпровські козаки кілька разів піднімалися на турецькі міста чорноморського узбережжя, зокрема на Кілію і Білгород. їм пощастило захопити серед моря десять турецьких галер з людьми, запасами і тваринами. Однак найпам'ятнішою подією того року залишалося взяття Варни, чому присвячено відому народну пісню:
турецьких сторожових кораблів. І Іісля того численні козацькі загони з являються в дооруджі.

. 1607 рік - похід флотилії гетьмана П.Сагайдачного до болгарського узбережжя.Ффлотилія запорожців  розбила турецьку флотилію під Очаковом.

1608 рік - штурм ескадри отамана М.Наймановича Перекопу. У жовтні козаки «дивною хитрістю» здобули Перекоп. Причиною цього виступу була непогамована похвальба кримського хана Салятмет-Гірея, який заприсягався, що одразу по своєму вступленні на престол непокоїтиме Польщу щороку й посилатиме турецькому цісареві велику силу полонених до веслування. Коли запорожці довідалися про цю безсоромну й необережну погрозу, то стали пильно слідкувати за новим тираном. Коли стало відомо, що він відбиратиме присягу в Козлові, постановили піднятися «унаслідок щастя, що не опускало їх протягом кількох літ».
Три тисячі низовців сіли на чайки й вирушили в Чорне море. Однак саме в цей час розгулялася буря і козацька флотилія внаслідок цього розсіялася аж до берегів Азії: лише через два тижні, коли море заспокоїлося, запорожці зібралися на острові Тендрі. Зміркувавши, що хана в Козлові вже, очевидно, немає, вирішили «кинути все з голови прожиття, а думати тільки про перемогу», і попливли в напрямку Перекопу. Михайло Найманович, котрий очолював похід, нагадав при цьому побратимам про хоробрість, геройські діла і славу, що над неї нічого солодшого немає. Висадившись вночі на берег, запорожці, залишивши біля чайок сторожу і, наскільки можна надійно приховавши при собі бубни і прашори, рушають, на Перекоп - саме тоді, коли тільки показалася вранішня зоря. Оглянувши непомітно укріплення, ухвалили, яким чином йти на штурм. А вже тоді стають у левові ряди, піднімають військові прапори, розвивають корогви, б'ють у бубни, грають у сурелі і нагло валять на місто.
Гарнізон Перекопу виставляє 1400 яничарів, котрі виходять перед мурами фортеці, викочуючи гармати. Козаки спершу стріляють ощадливо, а потім випускають хмару куль і по п'ятах відступаючих вони підходять до міста. Захопивши ворожі гармати, пробивають укріплення і вриваються у Перекоп. Одним з найважливіших результатів взяття цієї кримської фортеці було визволення значної кількості християн.

1609 - 1610 роки - походи флотилії гетьмана П.Сагайдачного на Очаків, Дунай, Кафу, Кілію і Ізмаїл.

рік. Запорожці на шістнадцяти чайках ввійшли в гирло Дунаю, захопили й спустошили населенні пункти на його берегах - Кілію та Ізмаїл. Потім підійшли до Білгорода, який також капітулював перед козацькою флотилією. Інший козацький морський десант у цей час висадився в Кафі і захопив місто.

1612-1613 роки - походи флотилії гетьмана П.Сагайдачного і штурм фортець чорноморського узбережжя Криму.

.У складі шестидесяти чайок козацька флотилія здійснила вдалі походи на ворожі укріплення - Гьозлів, Варну і Месембрій.

1613 рік - два походи флотилії гетьмана П.Сагайдачного в Чорне море, до кримського узбережжя. У складі 60-ти «чайок» козацька флотилія здійснила вдалі походи на ворожі укріплення - Гьозлеве, Бабадаг, Варну і Месембрій. Восени запорожці спільно з донцями знову розорили Гьозлеве. Козаки здійснили два походи на турецьке узбережжя, а в гирлі Дніпра розбили турецьку флотилію та оволоділи шістьма турецькими галерами і кількома допоміжними суднами. Низовці два рази вирушали на Чорне море. Обидва походи, зокрема на чорноморські міста Криму, закінчилися успішно. Турецька ескадра, що за наказом султана підійшла до гирла Дніпра з метою перепинити повернення запорожців на Січ, несподівано була атакована козацькими чайками вночі. Це було туркам як грім серед ясного неба, і до рук сміливців перейшло шість військових галер.

1614 рік - похід флотилії гетьмана П.Сагайдачного в Чорне море, штурм Синопа і Трапезунда. У

серпні запорожці спільно з донцями оволоділи Сино-пом, знищили верфі і значну кількість кораблів поблизу пристані.

1615 рік - похід флотилії гетьмана П.Сагайдачного на Стамбул на 80-ти «чайках» козаки підійшли до Стамбула (Константинополя), гарнізон якого тоді налічував 24 тисячі яничар і 6 тисяч сіпахів.

1616 рік - штурм флотилії П.Сагайдачного Кафи, Трапезунда, Мінор, Синопа і Стамбула.

1617 рік - обраний замість Петра Сагайдачного старшим Війська Запорозького Дмитро Барабаш повів козаків до Стамбула. Здобувши в морі перемогу над оттоманською флотилією, нагнали на правителів Порти такого жаху, що ті стали погрожувати війною Речі Посполитій

1619 рік - похід флотилії гетьмана Я.Нероди (Бородавки) на Тягиню.

1620 рік, 9 серпня - похід флотилії гетьмана Я.Нероди на Стамбул.

1620 рік, 25 серпня - штурм флотилією гетьмана Я.Нероди Варни.Козаки на 150-ти човнах спустошили усе узбережжя Чорного моря, пограбували й цілковито спалили Варну.

1620 рік - повстання невільників на турецькій галері під проводом гетьмана Івана Сулими і їх похід Середземним морем до Риму.

1621 рік, весна - похід флотилії гетьмана Я.Нероди на Різе.

1621 рік, серпень - жовтень - похід флотилії отамана Б.Хмельницького в Чорне море, штурм Очакова, Варни, Сазополя і Стамбула.

1622 рік, 12 червня - похід флотилії гетьмана Оліфера Голуба до Босфору і в Азовське море.

1622 рік, 18 вересня - похід флотилії гетьмана М.Дорошенка на Стамбул.

1623 рік, весна - похід флотилії Оліфера Голуба в Чорне і Азовське моря.Cпалили передмістя Трапезунда.

1623 рік, 9 липня - похід флотилії гетьмана М.Дорошенка на Стамбул.

1623 рік, 24 липня - похід флотилії гетьмана М.Дорошенка в Керченську протоку, битва в протоці з турецьким флотом.Козаки на 80-ти «чайках» спустилися через Борисфен і висадилися поблизу Кафи, де розгромили це місто.

1624 рік - похід ескадри полковника Кіндрата Бурляя на Синоп.

1624 рік, 12 березня - битва ескадри отамана Г.Чорного з турецьким флотом під Очаковом і похід на Дунай.

1624 рік, травень - похід ескадри гетьмана М.Дорошенка на Стамбул.

1624 рік, 20.08 - 4.09 - похід флотилії отамана Г.Чорного на Стамбул, штурм Неокорніє.

1624 рік, осінь - похід флотилії гетьмана М.Дорошенка на Стамбул.

1625 рік, весна - повстання полонених козаків під проводом полковника О.Шафрана в Балаклаві і похід на Дон.

1625 рік, осінь - похід ескадри полковника О.Шафрана з Дону на Трапезунд.

1625 рік, вересень - похід флотилії гетьмана М.Дорошенка до берегів Туреччини.

1626 рік - похід ескадри полковника О.Шафрана з Дону на Трапезунд.

1626 рік, весна - похід флотилії гетьмана М.Дорошенка до берегів Грузії.

1626 рік, осінь - похід флотилії гетьмана М.Дорошенка на Трапезунд, Синоп і Самсонів.

1627 рік - похід ескадри полковника О.Шафрана на Азов.

1628 рік, весна - штурм ескадри гетьмана М.Дорошенка фортеці Аслан-Кермен (під Бахчисараєм загинув гетьман Михайло Дорошенко).

1628 рік - похід ескадри Тараса Федоровича (Трясила) на Кафу.

1629 рік, травень - похід козацької ескадри Тараса Федоровича до Карасубазара і Сазополя.Близько 2 000 запорожців і донців напали на кримське м. Карасубазар (Білогірськ) та навколишні села.

1629 рік, травень - похід ескадри гетьмана І.Сулими на Стамбул, Варну, Кілію, Ізмаїл, Балчик і Сазополь.

1630 рік - похід флотилії гетьмана І. Сулими до болгарського узбережжя. Штурм Керчі, Інеболу, Айсереса і Синопа. 500 запорожців і 1000 донських козаків спробували захопити Керч

1631 р. - похід запорожців та донців на Крим. Погроми в околицях Керчі. Захоплення Гьозлева, Інкермана та навколишніх поселень.

1632 рік - похід флотилії гетьмана І.Сулими в Азовське море і штурм Азова.

1633 рік - похід флотилії гетьмана І.Сулими в Азовське море.

1634 рік - у серпні гетьман Іван Сулима разом з донцями чотири дні штурмував Азов, потім громили Акерман (Білгород), Кілію, Ізмаїл.

1635 рік - похід ескадри Тараса Федоровича з Дону в Чорне море.

1635 рік - п’ять походів флотилії гетьмана І.Сулими в устя Дунаю і Босфору.Запорожці цілковито знищили фортецю Кодак на Дніпрі і її гарнізон.

1635 р., серпень - битва ескадри полковника К.Вовка з швецьким флотом на Балтійському морі;

1637 р. - запорожці з донцями взяли Азов.

1637 рік - похід ескадри полковник К.Бурляя до турецького узбережжя. 1 700 запорозьких і донських козаків зазнали поразки від турецького флоту в дельті Кубані.

1638 рік, травень - похід ескадри полковника К.Бурляя з Дону на Керч і Кафу

1640 рік, липень - похід ескадри полковник К.Бурляя з Дону на Темрюк. Запорожці з донцями на 23-х суднах у Керченській протоці вступили в бій з турецькою ескадрою із 40 галер і потопили дві; решта втекла в Азов.

1641рік, квітень - похід загону чайок на чола з М.Тараном на Різе.

1644 рік, жовтень - похід на Азов ескадри полковника Сулими

1645 рік, жовтень - штурм ескадри полковника І.Сірка іспанської фортеці Дюнкерн у Північному морі.

1644 рік, жовтень - похід ескадри Сулими на Азов.

1645 рік, 20 квітня - похід ескадри полковника Сулими із Дону на Азов і Керч. 5 000 запорожців спільно з донцями на 84-х суднах діяли на Чорному й Азовському морях, штурмували Керч і Азов.

1646 рік, 24 серпня - похід ескадри полковника Сулими до Верхніх Берд і Казанрогу.

1646- 2 400 запорожців брали участь в штурмі Дюнкерка (Франція) на чолі з полковниками Іваном Сірком і Солтенком.

1648- 600 запорожців і 300 донців на 20-ти суднах успішно діяли поблизу Тонких Вод (Кримське узбережжя), відбивши в татар захоплених українських полонених. Восени козаки на 16-ти суднах ходили на Темрюк.

1654 рік - похід ескадри І. Сірка .Руйнування козаками Судака і Кафи.

1655 рік, весна - похід флотилії І.Сірка на Тамань.Запорожці спільно з донцями на 34-х суднах вийшли в море, захопили Тамань і зірвали похід татар на Україну.

1656 рік - похід флотилії І.Сірка на Азов і Очаків. Запорожці і донці числом понад 2 000 штурмували Азов і Очаків. Поблизу Гьозлева вони відбили 200 полонених україн¬ців і московитів (захопили в полон 600 турків і татар).

1657 рік, серпень - похід ескадри І. Сірка на Крим. Руйнування козаками околиць Очакова і Перекопа.

1657 рік, серпень - розгром ескадрою І.Сірка турецької фортеці біля Тавані.

1659 рік, червень - похід кошового Івана Сірка на Акерман, потім на Ногайські улуси. Сірко на чолі запорожців завдає поразки нашим союзникам - кримським татарам, він звів нанівець перемогу гетьмана Івана Виговського над московським військом під Конотопом 1659 р.

1660 рік - запорожці на чолі з Іваном Сірком на¬пали на Очаків і спалили його.

1663 рік - запорожці три доби вели морську битву з турецьким флотом на Чорному морі.

1665-козаки знищили кілька турецьких кораблів, висланих із Тавані до Січі. Коли восени 1666 р. між Московією та Польщею відбувались переговори про укладення перемир`я (ціною поділу України між ними) гетьман Правобережної України Петро Дорошенко визнає протекцію Криму і в союзі з татарами завдав нищівної поразки польським військам поблизу Брацлава. Гетьман П. Дорошенко 1667 р. з 24 тисячами козаків і кількома тисячами татар оточили польську армію біля Підгайців у Галичині. Але водночас запорожці під проводом кошового отамана Івана Сірка напали на Перекоп (дуже непродуманий вчинок запорожців), після чого татари уклали сепаратний мир з поляками, а П. Дорошенко визнав підданство Польщі.

1668 р. - Іван Сірко організував чотири спільних походи городових, запорозьких і донських козаків, а також калмиків проти татар, дійшли до Бахчисарая, напали на ханську столицю.

1672 р. - під командуванням Івана Сірка запорожці спустошували села у Волоській землі та Акерманщині.

1678 рік - битва флотилії І.Сірка з турецьким флотом у Дніпровському лимані і похід по ріці Буг.

1679 рік - штурм флотилією І.Сірка турецьких фортець Тавань, Аслан-Кермен і Кизи-Кермен.

1680 рік - похід флотилії І.Сірка в Азовське море.

1686 р. - у союзі з донцями козаки штурмували фортеці Лютик і Кизикермен, успіху не домоглись, однак забезпечили вихід донцям у море, які потім успішно діяли під Темрюком.

1690 рік, літо - похід ескадри полковника І.Самойленка в низов’я Дніпра, битва з турецьким флотом.Запорожці штурмували турецькі фортеці в гирлі Дніпра і татарські поселення в Криму.

1692 рік - похід ескадри полковника І.Самойленка на Очаків.

1694 рік - похід ескадри полковника І.Самойленка на Чонгар.

1695 рік, липень - 1695 р. (Перший Азовський похід) - одночасно з наступом на Азов українська армія (120 тисяч осіб) на чолі з гетьманом Іваном Мазепою і невеликий московський загін під командуванням Бориса Шереметєва захопили у липні 1695 р. турецько-татарські фортеці Кизикермен, Тавань та інші. Підійшовши до гирла Дону, московські війська 5 липня 1695 р. почали облогу Азова. Невдалі штурми фортеці 5 серпня і 25 вересня призвели до великих втрат і примусили московську армію у листопаді 1695 р. відступити.

1696 рік, червень -(Другий Азовський похід) - у травні 1696 р. Азов оточили з суші і блокували московським флотом під командуванням Ф. Лефорта. Після запеклого штурму фортеці 17-19 (27-29 липня) українськими полками гарнізон фортеці капітулював. Вирішальну роль у облозі та здобутті Азова відіграли українські козаки. Похід козацького флоту на чолі з Яковом Морозом відвернув на себе значні сили турецького флоту і кримського хана. Це значно полегшило штурм Азова.

1736 рік -Російсько-українська армія під командуванням Б. Мініха та наказного гетьмана Я. Лизогуба 20 (31 травня) 1736 р. штурмом здобула Перекоп, 5 (16 червня) - Козлов (Євпаторію), 17 (28 червня) - Бахчисарай (московити спалили ханський палац, а саме бібліотеку і сховище архівів).

1738 - 1739 р. - 18 000 козаків і 4 000 запорожців беруть участь у переможному Молдавському поході Б. Мініха, що вирішив долю війни.

137. 1737 рік - похід ескадри отамана І.Малашевича на Очаків і Дунай.

138. 1739 рік, 11 вересня - бій ескадри полковника Єстифеєва в гирлі Дніпра біля р.Березані з турецькими кораблями.

1768 - 1774 рр. (Російсько-турецька війна) - участь запорожців у морських битвах під час війни.

Після зруйнування Запорозької Січі у 1775 р. Росія продовжувала використовувати запорозьких мореплавців. Саме вони брали найактивнішу участь у взятті турецьких твердинь у Північному Причорномор'ї - Очакова, Кінбурна, Хаджибея, острова Березань.

1770 рік - похід ескадри полковника П.Стягайла на Дунай і битва з турецьким флотом під Очаковом.

1770 рік, квітень-листопад - бойові операції флотилії полковника Д.Третяка в Бузько-Дніпровському лимані.

1771 рік, 16.04-серпень - розвідувально-диверсійний похід ескадри полковника Я.Сідловського в гирло Дунаю (1-й Дунайський похід).

1772 рік, 5.05.-14.11. - розвідувально-диверсійний похід ескадри полковника Мандри в устя Дунаю (2-й Дунайський похід).

1783 рік, 25.04 - 1.05. - перший похід новозбудованої ескадри Чорноморського флоту з Херсону до Севастополя під командуванням отамана Сидора Білого.

1787 рік, 1 жовтня - десант Лиманської флотилії під командуванням кошового отамана Сидора Білого на Кінбурнську косу.

1788 рік, 17 червня - битва Лиманської козацької флотилії під командуванням Сидора Білого з турецьким флотом під Очаковом.

1788 рік, 17 червня - битва Лиманської флотилії під командуванням полковник А.Головатого з турецьким флотом під Очаковом.

1788 рік, 7 листопада - штурм ескадрою А.Головатого острова Березань.

1789 рік, серпень - вересень - штурм флотилією А.Головатого Хаджибея (Одеси), Аккермана (Білгород-Дністровського), Тягині (Бендер).

1790 рік, грудень - розгром флотилією А.Головатого турецького флоту на Дунаї, десант на острови і штурм Ізмаїла.

1791 рік, 28 червня - штурм флотилією А.Головатого Матчина.

. 1792 рік, серпень - останній похід козацької флотилії під командуванням полковника Сави Білого з Акермана до Темрюка для „вічного” проживання на Кубані.

1915 рік - бойові походи бригади крейсерів Чорноморського флоту під командуванням контр-адмірала А.Покровського в район Інада-Босфор-Варна та до кавказького узбережжя.

1915 рік, 27 червня - мінування Босфору з підводного човна „Краб” під командуванням кап. 1 рангу В.Клочковського.

1916 рік, 19 квітня - штурм ескадри Чорноморського флоту під командуванням контр-адмірала А.Покровського Трапезунда і Різе.

1916 рік, 18 липня - мінування підступів до Босфору загоном підводних човнів ЧФ під командуванням кап. 1 рангу В.Клочковського.

1916 рік, 4 листопада - набігова операція загону кораблів Чорноморського флоту під командуванням капітану 1 рангу М.Остроградського на Констанцу.

1918 рік, липень - бойове розмінування фарватера Одеського порту і Дніпро-Бузького лиману від мін тральною бригадою флоту УНР під командуванням контр-адмірала Олександра Гадда.

1918 рік, груден ь - бій на одеському рейді легкого крейсера флоту УНР „Петро Сагайдачний” з кораблями ескадри Антанти.

159. 1919 рік, грудень - 1920 рік, квітень - участь дивізії морської піхоти флоту УНР під командуванням контр-адмірала М.Білинського в боях проти Червоної Армії під час 1-го зимового походу війська УНР за визволення України.

160. 1921рік, 24.10-21.11. - участь полку морської піхоти УНР під командуванням підполковника М.Шрамченка в боях проти Червоної Армії підчас походу Української Повстанської армії в Україну (2-й зимовий похід).

http://chornoshlychnyk.io.ua/s34507/hronologiya_morskih_pohodiv_ukraenciv
http://vinnikiplus.in.ua/publ/13-1-0-747 Андрій Байцар, доцент ЛНУ ім. І. Франка