Джордж Мартін та "Пісня льоду і полум*я"
завдяки серіалу від HBO (де вже встигли відрубати голову персонажу Шона Біна, але дуже гарно розкрив свої акторські здібності Пітер Дінкледж) я наново прочитав перший том ("Game of Thrones").
сюжет закрчений, ліній багато, а тому тільки встигай переключатися з одної на іншу.
проте мене насторожила епоха, описана Джорджем Мартіном. Звісно, це фентезі, а тому вимагати історичної точності - явно неправильно. Втім, сам Мартін зізнається, що зображений ним світ має нагадувати Європу ХІІ-ХІІІ ст.
І ось тут починається.
По-перше, для ХІІ ст. в рицарів надто круті обладунки. для тогочасних ковалів верх майстерності - шолом-"відро", а описані Мартіном обладунки - це XV-XVI ст. Проте нехай: не вимагати ж історичної точності від фентезі... Але з обладунками справа темніша, аніж здається: в Мартіна рицарі молотять один одного по обладунках, які використовують і в турнірах, і в боях... Звісно, нічого тут такого немає, окрім одного факту: турнірний обладунок на 10-12 кг важчий, аніж бойовий. В турнірі жертвували маневренністю на користь захисту. Та й в турнірі всього лиш списами штрикалися: закріпив списа під пахвою - і вперед. А там вже як пощастить: чи вилітаєш з сідла, чи гальмуєш біля огорожі. В бою ж треба крутитися, рухатися, махати руками. А зайві 10 кг цьому не сприяють... (Відмінностей багато, але це така наочна).
По-друге, комунікації. Ворони носять новини швидко (як телеграф ;) і нічого дивуватися, що в Середні Віки село могло жити декілька років не відаючи, що король помер, а на його місце прийшов новий (тому імена королів з номерами - Людовік 12, Людовік 13: аби населення не ламало голову: помер чи не помер? а так король Людовік - він і є Людовік.)
Але пересування армій. Війна охоплює цілий континент Вестерос. Європа такого рівня воєн досягне в 17 ст. Причому турків та монголві ми не враховуємо - це інші суспільства і інші типи соціальної організації. Де вже в ХІІ ст. король Філіп ІІ Август міг уявити, що війна охопить всю Європу? Не більше Англії, Францї та німецьких князьків на Рейні.
Але і це дурниці. В Середні Віки армія більше 10 тис. воїнів - це проблема. Причому для власного полководця. Таку армію треба годувати. А для цього треба налагоджену систему постачання. Тобто бюрократичний апарат ітд. (склади провіанту, шпиталі, тилові служби заготівлі всього необхідного тощо). В ХІІ ст. про таке мріяти тільки могли. А тому "стеля" - 10 тис., бо вони можуть прохарчуватися тим, що знадуйть в дорозі. В Мартіна ж армії сягають 60-80 тисяч. Хто їх годує? Мартін пише про лінії постачання, але для ХІІ ст. це фантастика. Ще гроші не чеканять, бо товарообіг малий, а де вже говорити про організовану заготівлю продуктів... Та й Мартін не згадує про квартирмейстерів, які б цим займалися...
Та й стиль ведення війни такий... Гітлерівський: нищиться населення ворожих територій, спалюється все довкола. Тотальна війна. Проте для середньовічного лорда така поведінка - верх безумства. Навіщо нищити тих, хто на тебе буде працювати? Це якби Гітлер нищив заводи на оакупованих територіях, заливав водою шахти... І так було, тільки чинили це радянські війська, що похапцем відступали. А нацисти все відновлювали. А селяни для ХІІ ст. мають таку саму цінність як шахти і заводи для ІІ Світової війни.
Так, селяни мерли від війни, але лише мала їх частка ставала жертвами бойових дій. Значно більша кількість людей гинула від епідемій, які розповсюджувала з собою армія. Солдати, перепрошую, десь мусять справляти свої фізіологічні потреби. З гігієною в Середні Віки було туго, а ще уявіть, що 5 тисяч людей в одному місці (табір) цим займаються хоча б один день? так отож.
Цікаво, що всі ці запустіння, які приносить з собою війна в Середні Віки (наприклад, Столітня) - це не лише бойові дії, епідемії, але "превентивні дії" селян. Останні просто тікали зі своїх сіл, коли чули, що йде війна. А потім не дуже хотіли повертатися. Принаймні саме так французькі історики пояснюють запустіння Франції в першій половині XV ст.
Тому Мартін описує красиву картинку, яка не дуже має внутрішню логіку. На жаль.
(Але де її можна знайти? Просто в Мартіна поєднується соціальна організація ХІІ ст. з військовою організацією XVI ст., а деякі народи ще в Х ст. живуть... І от ця еклектика просто зводить нанівець старанно виписаний ним світ).
І наостанок - магія. Вона колись існувала, проте зараз її вже немає. Так пише Мартін. І тим не менше, коли хтось стає свідком магічних дій - то цілком спокійно їх сприймає. (маю на увазі смерть одного з претендентів на престол, який на власні очі побачила жертва Кривавого весілля. Свідомо не пишу про персонажів, бо ж це спойлер ;) Якщо магії не існує, то людина б її і не побачила. А коли магія "існує", то її "використовували" б і для пояснення інших речей. Тобто або її немає, і тоді ми її не використовуємо при поясненні світу, або ж ми в неї віримо - і тоді вона є чатсиною нашої повсякденності. І магічних подій в нашому житті стає дуже багато.
І от це мене найбільше дивує... Мартін навіть тут не задумується над тим, що людина не може отак запросто сказати - це магія, якщо до того в магію не вірила. Тобто навіть світогляд вигаданих ним людей є суперечливим...