Новорічне свято.
Святкували звірята Новий Рік.
Почали ялинку прикрашати чим було. Ведмедик кульки на гілки чіпляв, лисичка дощем срібним голки обгорнула, зайчик іграшки віддав на добре діло. Засяяла ялинка святковими вогнями, даруючи усім радість. Залишилося тільки Діда Мороза зачекати з подарунками. Вештаються звірята навколо ялинки, видивляються, коли з'явиться. Нема та й нема. Ось, нарешті, щось загуркотіло і з кущів виповзло якесь бурмило.
- Доброго, діти, вам здоров'я, - озвалося.
- А де ж подарунки? - зарепетувала малеча.
- Ой, не кажіть! Зустрів мене Вовк, натовк пику і відібрав святковий лантух. Та ще й хизується, падлюка, що з'їсть вас усіх бідолашних!
- А що ж нам робити?- злякано спитали звірята.
- Доки він вас поодинці не спіймав, ви гуртом його відгамселите. Найголовніше, треба при цьому голосно співати "ла-ла-ла"!
Послухалися звірята та весело співаючи "ла-ла-ла" пішли Вовка бити. Швидко знайшли сіроманця та почали гамселити. Вовк від здивування навіть не опирався, тільки стогнав наче навіжений.
- Де святковий лантух? Де наші подарунки? - лагідно запитали звірята.
- Та чого причепились? - простогнав Вовк. - Не бачив я нічого! Обмовили мене!
- А Дід Мороз казав, що це ти йому пику натовк!
- Так його в цьому році і не буде. Казав, що неслухняним бешкетникам свята не треба. Отже й подарунків не отримають. А я тут ні до чого!
- А хто ж тоді до нас під ялинку прийшов? - почухав потилицю ведмедик.
- Зайда Микола! - здогадалась лисичка. - Мерщій додому!
Прибігли до ялинки звірята, а там ні іграшок, ні сріблястого дощика, ані різнобарвних кульок. Копнув спересердя ведмедик деревце, воно і гепнуло додолу. Ось яке невдале свято у лісі було. А не треба напродовж року бешкетувати, якщо бажаєш подарунки отримати.
Почали ялинку прикрашати чим було. Ведмедик кульки на гілки чіпляв, лисичка дощем срібним голки обгорнула, зайчик іграшки віддав на добре діло. Засяяла ялинка святковими вогнями, даруючи усім радість. Залишилося тільки Діда Мороза зачекати з подарунками. Вештаються звірята навколо ялинки, видивляються, коли з'явиться. Нема та й нема. Ось, нарешті, щось загуркотіло і з кущів виповзло якесь бурмило.
- Доброго, діти, вам здоров'я, - озвалося.
- А де ж подарунки? - зарепетувала малеча.
- Ой, не кажіть! Зустрів мене Вовк, натовк пику і відібрав святковий лантух. Та ще й хизується, падлюка, що з'їсть вас усіх бідолашних!
- А що ж нам робити?- злякано спитали звірята.
- Доки він вас поодинці не спіймав, ви гуртом його відгамселите. Найголовніше, треба при цьому голосно співати "ла-ла-ла"!
Послухалися звірята та весело співаючи "ла-ла-ла" пішли Вовка бити. Швидко знайшли сіроманця та почали гамселити. Вовк від здивування навіть не опирався, тільки стогнав наче навіжений.
- Де святковий лантух? Де наші подарунки? - лагідно запитали звірята.
- Та чого причепились? - простогнав Вовк. - Не бачив я нічого! Обмовили мене!
- А Дід Мороз казав, що це ти йому пику натовк!
- Так його в цьому році і не буде. Казав, що неслухняним бешкетникам свята не треба. Отже й подарунків не отримають. А я тут ні до чого!
- А хто ж тоді до нас під ялинку прийшов? - почухав потилицю ведмедик.
- Зайда Микола! - здогадалась лисичка. - Мерщій додому!
Прибігли до ялинки звірята, а там ні іграшок, ні сріблястого дощика, ані різнобарвних кульок. Копнув спересердя ведмедик деревце, воно і гепнуло додолу. Ось яке невдале свято у лісі було. А не треба напродовж року бешкетувати, якщо бажаєш подарунки отримати.