:) Отож. Цією мовою колись чверть, якщо не третина Північного Кавказу розмовляла))) Вообще, на кубано - черноморском фронтире (Правобережная Кубань) таким себе Франка Лингва был украинско-адыгский диалект. Читал недавно новеллу одного дореволюционного кубанского писателя Канивецкого, в ней он описывает разговор в поезде двух стариков - черкеса и казачьего черноморского офицера. Так они на такой любопытной смеси украинского, адыгского и русских языков разговаривают)
І не кажи))) У самого вже накопичилася добряча поличка на стелажі, навколо якої я ходжу і клацаю зубами з нетерплячки) Ось уяви собі (скосив оком на дві крайні книжки)- Франклін Анкерсмит " Возвышенный исторический опыт", П.Хаттон "Історія як мистецтво памяти" і т.д... От, написав і стало сумно... Із таким би задоволенням роки два-три просто просидів би над книжками))) А Саїд красавчег - ламає свідомість на раз. А оця остання - взагалі СУПЕР. І що без неї філологи можуть тепер сказати про іноземну літературу ХІХ ст.?
Comments 5
Reply
Reply
Reply
(The comment has been removed)
Reply
(The comment has been removed)
Reply
Leave a comment