Жадан.

[gore_n_roller]

+++++++++++++++++++

Дихає ночі теплий звіринець -
у темряві сплять птахи і тварини.
Чистить зброю молодий піхотинець,
чистить зброю, вбиває години.

Чистить її, говорить прокляття -
скупі, як літери в телеграмі.
Гріє на серці срібне розп’яття,
підібране в православному храмі.

Слухає шум дощу за горою,
слухає сосен розгойданий осуд,
не випускає з рук свою зброю,
чистить її, як церковний посуд.

Вірить, що вона йому стане в нагоді,
протягне крізь вирви та чорториї,
десь у душі, на самому споді
розбудить удачу, яка прикриє.

Хай уві сні розмовляють діти,
і вгорі над ними висять планети,
цієї ночі так хочеться жити,
що від цього можна просто померти.

Він бачить життя в кожнім предметі,
в останній із найтемніших будівель,
і робить усе, щоб уникнути смерті,
робить усе, щоб відвести загибель.

Чисти, чисти, готуйся до всього,
що чекає на тебе сьогодні.
Смерть, як щеня, не відходить від нього.
Дивні діла,
дивні, господні.