Мені 16, а не 23
Тобі вже 23, мені 16.
Що можу я тобі сказать?
Як вже набридло знов вертаться,
Тебе не бачивши вертать!
Тобі вже 23. Мені - 16.
Що може бути в нас одне?
Лише земля. Мені вертаться?
Скажи, хто час тобі верне?
Шукаючи тебе в замерзлім вітрі,
Здолала я чимало перешкод.
Тебе я розлюбила. Сльози витру!
Не варто плакать через змінність мод.
Нехай маленькі зустрічі з тобою
Летять у вирій. Ти бувай, не жди!
А я тріпну дівочою косою:
Мені 16, а не 23!
* * *
Ти заплутав мене у своєму волоссі.
«Полетіли у небо,» - сказала тобі.
Там нема ні брудних поголосів,
Ні жалю, ні пeчалі, немає журби.
Полетіли зі мною у мрії далекі!
Ти давно вже зійшов із дороги цієй.
А в душі чи погас молодечості клекіт,
Чи згубилися крихти нічийних ночей?
Я тобі про одне розкажу, ти почуєш!
Не забудь дальню зірку своєї душі.
Не забудь, що любові... Не зна, чи пильнуєш...
На пелюстці рожевій мені напиши...
* * *
Коханий кохана
Єдина і п’яна
Любові осанна
Туманом залляна
Єдина єдиний
Від подиву винний
Із серденька синій
Полон тонких ліній
Любові єдинства
Така твоя пісня
Думки із дитинства
Давно вже не дійсні
тут на все (С), все писано ще в школі