Нутро вокзалу, як завжди, зустрічає мене тугою хвилею. "Шановні пасажири, потяг ..... ти куди, куди побіг, от ... Вася, Вася іди сюди ... на десяту колію прибуває ... девушка, такси.... обережніше не можна?! ... комнаты, комнаты посуточно ... а я йому кажу ..." Безліч подихів, запахів, настроїв. Нескінченна вавілонська мішанина, броунівський рух по
(
Read more... )
Comments 8
*накрило*
Reply
Reply
Reply
Як каже одна наша знайома - я так вмію прикохати мозок, що нічого поганого більше не насниться. :)
Reply
Reply
Більше того, вона мені якось видала слово яке мене просто порвало. А тепер, вже більше півроку ні я ні вона не можемо згадати що то було за слово. :)
Reply
Leave a comment