Колись, коли прийшов на службу, начальство ніц мудрішого не придумало, як торжественно прийняти на роботу нових працівників. Я мав вийти на сцену, тримаючи стіклянний шар, на якому сидів голуб. Що мала символізувати ця лабуда, зрозуміти не встиг, ібо перед самим виходом куля з птіцом вивалилась з рук і розбилась просто під ногами. Виявилось, що голуба насаджено на вісь. Щоб не вдарити в грязь лицем я вирішив винести голуба на шесті, подумаєш: без замного шара. Але коли нагнувся - на сраці трісли штани, на всю довжину і штанів, і задниці. Отак і вийшли на сцену: кожен з якоюсь хуйнею, стого чеканячи крок і глядя в очі стоячим на сцені вперді вереранам виробництва, а позаду - я, з офігітєльним лизаком, приставними кроками і лицем до публіки..
Ну про мене ти вже згадала :) Кстаті, з зупинками це вже не перший раз - Їхали в Карпати, то по моїй команді з електрички на зупинку швидше вискочили )
Comments 12
Reply
Кстаті, з зупинками це вже не перший раз - Їхали в Карпати, то по моїй команді з електрички на зупинку швидше вискочили )
Reply
Reply
Reply
Reply
Leave a comment