Про мир та світ - та "нїмїрньій мїр русскава мїра"! Світай мовосвіте: ОТЕПЕР!
Звідкіля слова "мир" та "мїр" (=МФА: [mʲir])? Отут варто помудрувати та поміркувати глибше й ширше! Аксіома: "'мїрньій мїр' - єта антїмїр аксюмараннава русскава аднаабразнава їба бєзабразнава мїра"!
Зрозуміймо всеє отеє - справжньою слов'янською, світлою мовою миросвіту - українською: усіма мовомирянями та мововірянами!
Пан Бог Mithra + Mithra-Мітра (Бог днини та пресвітлого Сонця, саме Мирне Сонечко, пресвітлий космос-порядок-гармонія) - нам в пригоді стане: тож усім людом та усім миром (Шевченко: всією громадою обух сталімо) - Мітрови помолімось й Йому подякуймо:
+
1) mitre (n.) bishop's tall hat, late 14c., from Old French mitre, from Latin mitra "headband, turban," from Greek mitra "headband, turban," earlier a belt or cloth worn under armor about the waist, perhaps from PIE root *mei- "to bind, attach" (source also of Sanskrit mitra- "friend, friendship, [ДРУГ]" Old Persian Mithra-, god name; Russian mir "world, peace," Greek mitos "a warp thread"). The Greek word might be borrowed from Indo-Iranian. In Latin, "a kind of headdress common among Asiatics, the wearing of which by men was regarded in Rome as a mark of effeminacy" [OED]. But the word was used in Vulgate to translate Hebrew micnepheth "headdress of a priest."
+
2) Мир: Происходит от праслав. *mirъ, от кот. в числе прочего произошли: др.-русск., ст.-слав. миръ (греч. εἰρήνη «мир, мирное время», κόσμος «украшение, порядок, вселенная»). Ср.: укр. мир «весь мир, народ, спокойствие, согласие [УСІМ МИРОМ]», болг. мир(ъ́т) «мир, спокойствие, свет», сербохорв. ми̑р (род. п. ми́ра) «мир, покой», словенск. mȋr - то же, чешск. mír «мир, покой, спокойствие, согласие», польск. mir, в.-луж., н.-луж. měr - то же. Первонач. основа на -u, следы которой имеются в ст.-слав. и др.-чешск. Родственно др.-лит. mieras «мир, спокойствие», латышск. mie^rs - то же, далее алб. mirë «хороший», др.-инд. mitrás «друг» [friend, friendship], далее милый. Знач. «сельская община» развилось из «мир, мирное сообщество».
+
3) Мовний український мир - яко людьска громада, спільнота людей, яко злагода та згода людей, яко увесь люд - а не яко абстрактний та фізичний та зовнішній "світ".
Миром: Усім миром, у знач. присл. - усі разом, спільно [усім людом, всією громадою]. А щоб збудить Хиренну волю, треба миром, Громадою обух сталить (Тарас Шевченко, II, 1963, 320); [Варвара:] Усім миром полоти їх [будяки], бо держава - це ми всі (Олександр Корнійчук, II, 1955, 302); Усім миром ідуть на страшну війну, на ворога лютого (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 277); На миру - серед людей, у присутності людей. - Бачу, він один залишатись боїться. Недарма ще старі люди казали: На миру і смерть красна (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 41).
Анумо знову віршувати про волю та Суд Божий - всім миром віршуймо (Шевченко):
Уся воля всього українського миру -
Зволіє скасувати Суд Божий та його сокиру,
Вже отепер, в отеперішню часину:
Бо увесь наш мир - не змарнує й одну хвилину:
Вільно ліпитиме вкраїнську людину -
Із творчої мови й невсипущої глини!
Шевченко: Анумо всім миром, всією громадою, всім людом - мовообух сталить!
А щоб збудить
Хиренну волю, треба [всім] миром,
[Всією] Громадою [всім людом] обух сталить,
Та добре вигострить сокиру,
Та й заходиться вже будить.
А то проспить собі небога
До суду Божого страшного! (Тарас Шевченко, II, 1963, 320);
Царські упадуть чертоги,
І правда кривду спопелить,
Коли навчиться люд убогий
Громадою обух сталить! (Максим Рильський, I, 1956, 359).
Анумо знову віршувати: віршуймо всім миром (всією громадою, всім людом, всім тлумом, всім світом, всім світлом, всім космосом: усім континуумом українських часопросторів та миросвітів) - всією мововолею (Шевченко):
Усім українським світлим світом та миром -
Впораймося з несвітлим-немирним "русскім мїрам"!
Отак мовить і божий лагідний обух і блаженна світла сокира:
Не вірмо убогим антислов'янським вірам!
Індоевропейська архетипальна мова - мило рече:
Beati mites [Мітрови милі]: quoniam ipsi possidebunt terram.
Blessed are the gentle, for they shall inherit the earth. - Vulgate, Mt 5, 4.
Блаженні лагідні [мирні миряни Мітрові], бо землю вспадкують вони. (переклад Огієнка)
Милий та мирний Мітро - помилуй нас, несумирних россогрішників, бо ото ми вспадкували "россамїр"!