"Даваймо" - навчімо недоріку Андруховича мови!
Якщо дастьбі українських письменників - то звідкіля візьмуться українські філософи? Чи принаймні українські перекладачі "Буття і Часу" Гайдеґґера (щоби зрозуміти три джерельні та універсальні мовочаси: щойно/отепер/зараз), та філософи нашого "ану, анумо й ануте" (а не "дафайтє") - себто й тобто будь-якої української Етики? - Звідсіля:
Без ( Read more... )
Без ( Read more... )
Прочитаймо отам принаймні про "зараз"! ЗВАЖМО: ЗА́РАЗ - не триває і не минає, тривання та минання є семантичними ознаками-семами концепту ТЕПЕР, але ніколи концепту ЗА́РАЗ! Негайно, незабаром, невдовзі, згодом (трохи/трошки згодом), пізніше, потім - є різновідносними синонімами ЗА́РАЗ: отут жодний концепт не має сем-ознак тривання та минання. Отому ТЕПЕР - ніколи не може бути часовим синонімом ЗА́РАЗ, як не може бути й синонімом синонімів отого ЗА́РАЗ (прислівник часу).
Огієнко строго попереджає не ПЛУТАТИ/ЗМІШУВАТИ "ЗАРАЗ" ІЗ "ТЕПЕР"!
Повністю цитую Огієнка:
ЗА́РАЗ - це негайно, в цей момент, в цю хвилину, миттю; слово зараз визначає моментальність дії і звичайно вживається при дієсловах будучого або минулого часу, а не теперішнього (при теперішнім часі вживаємо тепер); коли часу теперішнього вжито в значінні минулого, то й при нім може бути " ( ... )
Reply
Leave a comment