- Як вгодити ув мішень, як не догодити негідникам? Я ж виріс з отим вгодити у мішень/у ціль ("не вгодити" в мішень - нагадує грецький концепт "гамартія" - як ото вже зхристиянізовані греки називали "гріх") - і ще саме отой смисл (не лиш оцей: вгодити) не знайшов в жодному українському словнику, крім російського (в смислі втрапити-попасти-вгодити):
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Угодить - 1) см. Угождать; 2) (попасть) потра́пити, -плю, -пиш, улу́чити, -чу, -чиш. Угождать, угодить - догоджа́ти, -джа́ю, -джа́єш, догоди́ти, -джу́, -ди́ш (кому́). + Врага пощадить - в беду угодить - ворога не добити - себе згубити. Попадать, попасть, угодить в [самую] точку - попадати, попасти (улучати, улучити) [саме] в точку. + Словарь росийсько-український 1893-1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Угоди́ть = 1. д. Угожда́ть. 2. тра́пити (С. Ш.) потра́пити, влу́чити (С. Л.). - Не всяке було на його смак і потрапить. Кн. - Трапила коса на камінь. н. пр. - Влучив в самісїнький висок. С Л
( ... )
Отут варто збагнути саме валентності часу в індоевропейькому та українському умі - де вчасність і є первісною узгодженістю в спільному та циклічному (коловоротному) минанні й триванні сутностей: греч. ὥρα, καιρός, χρόνος:
Этимология ГОД Происходит от праслав. *godъ, от кот. в числе прочего произошли: др.-русск. годъ «время, срок», ст.-слав. годъ (греч. ὥρα, καιρός, χρόνος), русск. год, укр. годi «хватит, кончено», болг. годе́ в кой-годе «кто бы ни», сербохорв. го̑д (род. п. го̏да) «праздник», словенск. gȏd «пора, спелость, праздник, годовщина», чешск. hod «время, праздник», польск. gody мн. «празднество», в.-луж. hody мн. «рождество», н.-луж. gódy - то же. Сюда же русск. погода, выгода, угода, годный, годиться. Из слав. заимств. латышск. gads «год». Родственно латышск. gadîgs «способный, почтенный, трезвый», gadît «попадать, приобретать, находить», gadîtiês «находиться, появляться», др.-в.-нем. gigat «подходящий», ср.-в.-нем. gate, gegate «товарищ, супруг», нов.-в.-н. gätlich «подходящий», готск. gadilings, др.-в.-нем. gatuling «
( ... )
Час: Proto-Slavic Etymology From Proto-Balto-Slavic *keʔs-, probably from Proto-Indo-European *k(ʷ)eh₁s-. Cognate with Old Prussian kīsman (“time”) and possibly Albanian kohë (“time”). Akin to *čajati (“to wait, expect”) and *čakati, ЧЕКАТИ with a semantic development similar to the one found between *godъ and *žьdati (“to wait”).
The other possibility is from the lengthened grade of Proto-Indo-European *kes- (“to go”), with a semantic development similar to the one found in Latin annus (“year”) (< earlier *atnos < PIE *h₂et- (“to go”); compare Sanskrit अटति (átati, “to go”)). + ? - ГОЛОС: Proto-Slavic Etymology From Proto-Balto-Slavic *galsás, from Proto-Indo-European *golsos, from *gal- (“to call”) + *-sъ. Cognate with Lithuanian gãlsas (“echo”) and further akin to Latin gallus (“cock”), probably Proto-Germanic *kalzōną (“to call”), Proto-Brythonic *gėlwɨd (“to call”). For the suffix, compare Proto-Slavic *xolsъ (“trance”), *časъ (“hour”) and Lithuanian bal̃sas (“voice”), gar̃sas (“noise”). + Происходит от праслав. *časъ, от кот.
( ... )
Онтологічна абсолютність різниць (в напрузі математики й логіки та дуалізму буття-яко-буття та буття-яко-сущого) - гарно й відважно досліджена вже по-філософськи самим Бадью + Alain Badiou (всупереч його численним політичним та авантюрним негативам - на які ж треба зважати за аналогією його власної логіки: Суперечлива Логіка Особистостей ): ....
Вунтрісвітня синґулярність множинностей є її логічною ідентичністю в плетиві й сітці диференціацій й тотожностей!... Одна-єдина відмінність та окремість та різниця - достатня для онтологічно-радикально інакшої сутности.
Отже - отак: будь-яка окрема ознака - може стати або спасальною, або фатальною-смертоносною в окремих обставинах внутрісвітових чи міжсвітових множинностей...
Logics of worlds. L'Être et l'Événement, 2, Paris, Le Seuil (coll. « L'ordre philosophique »), 2006
Знайшов дещо доречне російською: бо основна теза й аксіома й істина рече: існують тільки різні тіла та різні мови: ото істина: Тела, языки, истины Социальная философия, Диалектический материализм, Идеология Ален Бадью
Comments 7
- Як вгодити ув мішень, як не догодити негідникам? Я ж виріс з отим вгодити у мішень/у ціль ("не вгодити" в мішень - нагадує грецький концепт "гамартія" - як ото вже зхристиянізовані греки називали "гріх") - і ще саме отой смисл (не лиш оцей: вгодити) не знайшов в жодному українському словнику, крім російського (в смислі втрапити-попасти-вгодити):
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов)
Угодить -
1) см. Угождать;
2) (попасть) потра́пити, -плю, -пиш, улу́чити, -чу, -чиш.
Угождать, угодить - догоджа́ти, -джа́ю, -джа́єш, догоди́ти, -джу́, -ди́ш (кому́).
+
Врага пощадить - в беду угодить - ворога не добити - себе згубити.
Попадать, попасть, угодить в [самую] точку - попадати, попасти (улучати, улучити) [саме] в точку.
+
Словарь росийсько-український 1893-1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)
Угоди́ть = 1. д. Угожда́ть. 2. тра́пити (С. Ш.) потра́пити, влу́чити (С. Л.). - Не всяке було на його смак і потрапить. Кн. - Трапила коса на камінь. н. пр. - Влучив в самісїнький висок. С Л ( ... )
Reply
INSTYTUT SLAWISTYKI POLSKIEJ AKADEMII NAUK
Warszawa 2017
Тетяна Ястремська, Динаміка семантичних змін у гуцульських говірках 81
+
INDO-EUROPEAN LINGUISTICS
AND CLASSICAL PHILOLOGY-XXII
Proceedings of the 22nd Conference
in Memory of Professor Joseph M. Tronsky
18-20 июня 2018 г. - June 18-20, 2018
+
ЯЗЫК И КУЛЬТУРА:
ВЗГЛЯД МОЛОДЫХ ИССЛЕДОВАТЕЛЕЙ
ИЗДАТЕЛЬСТВО
Иркутского государственного технического университета 2014
Ой:
Е.А. Гладкова, Н.А. Шаламай
ГИПОТЕЗА СЕПИРА-УОРФА В СОВРЕМЕННОЙ ЛИНГВИСТИКЕ…………………………………………………………………… 51
Reply
Этимология ГОД Происходит от праслав. *godъ, от кот. в числе прочего произошли: др.-русск. годъ «время, срок», ст.-слав. годъ (греч. ὥρα, καιρός, χρόνος), русск. год, укр. годi «хватит, кончено», болг. годе́ в кой-годе «кто бы ни», сербохорв. го̑д (род. п. го̏да) «праздник», словенск. gȏd «пора, спелость, праздник, годовщина», чешск. hod «время, праздник», польск. gody мн. «празднество», в.-луж. hody мн. «рождество», н.-луж. gódy - то же. Сюда же русск. погода, выгода, угода, годный, годиться. Из слав. заимств. латышск. gads «год». Родственно латышск. gadîgs «способный, почтенный, трезвый», gadît «попадать, приобретать, находить», gadîtiês «находиться, появляться», др.-в.-нем. gigat «подходящий», ср.-в.-нем. gate, gegate «товарищ, супруг», нов.-в.-н. gätlich «подходящий», готск. gadilings, др.-в.-нем. gatuling « ( ... )
Reply
The other possibility is from the lengthened grade of Proto-Indo-European *kes- (“to go”), with a semantic development similar to the one found in Latin annus (“year”) (< earlier *atnos < PIE *h₂et- (“to go”); compare Sanskrit अटति (átati, “to go”)).
+
? - ГОЛОС: Proto-Slavic Etymology From Proto-Balto-Slavic *galsás, from Proto-Indo-European *golsos, from *gal- (“to call”) + *-sъ. Cognate with Lithuanian gãlsas (“echo”) and further akin to Latin gallus (“cock”), probably Proto-Germanic *kalzōną (“to call”), Proto-Brythonic *gėlwɨd (“to call”). For the suffix, compare Proto-Slavic *xolsъ (“trance”), *časъ (“hour”) and Lithuanian bal̃sas (“voice”), gar̃sas (“noise”).
+
Происходит от праслав. *časъ, от кот. ( ... )
Reply
Вунтрісвітня синґулярність множинностей є її логічною ідентичністю в плетиві й сітці диференціацій й тотожностей!... Одна-єдина відмінність та окремість та різниця - достатня для онтологічно-радикально інакшої сутности.
Отже - отак: будь-яка окрема ознака - може стати або спасальною, або фатальною-смертоносною в окремих обставинах внутрісвітових чи міжсвітових множинностей...
Logics of worlds. L'Être et l'Événement, 2, Paris, Le Seuil (coll. « L'ordre philosophique »), 2006
Знайшов дещо доречне російською: бо основна теза й аксіома й істина рече: існують тільки різні тіла та різні мови: ото істина:
Тела, языки, истины
Социальная философия, Диалектический материализм, Идеология
Ален Бадью
( ... )
Reply
Leave a comment