Великдень та Весна

[harnack]

Великдень (великий день після рівнодення) має починатися та довшати саме з Весною, як ото колись і починався також і Новий Рік, та всі ритуальні прасвята людства. Та ще й в скруті світової війни та масштабного вимирання-воскресіння українців, перезавантаження людських циклів, та духовних сил! Бо не приготовилися до нашестя россосмерти (не вивчили

Comments

[harnack]

Щорічний - воскресний пакунок!

[harnack]

Подарунок - дар - трафунок:
Реклама: карикатура - рисунок!

[harnack]

Пам'ятаймо мовогадку й мовопригадування: Mеmento Моменто-Мову та Вічно-Мову:

Memento mori -
В радості, чи горі!
Доля всіх впокорить:
Вже отепер - чи дуже скоро!
Смертію смерть поправ - не сором:
Життям життя зродив - повтором
Вічности, розп'ятим зором-
Втупленим в землю та в вічні зорі...
Пам'ятаймо смерть - її гонор:
Вона - незабудько: і завтра, і нині, і вчора:
Вічная пам'ять - її норов...

[harnack]

θεοσεβής

Ancient Greek Etymology σέβομα From Proto-Hellenic *tségʷomai, from Proto-Indo-European *tyegʷ- (“avoid, yield to”). Cognates include Sanskrit त्यक्त (tyaktá: ТІКАТИ, “forsaken, abandoned”) and त्यजति (tyajati, “to forsake, abandon”) and Avestan 𐬌𐬚𐬀𐬌𐬌𐬀𐬘𐬀𐬵- (iθaiiajah-), 𐬌𐬚𐬌𐬌𐬈𐬘𐬀𐬵- (iθiiejah-).

Sanskrit Etymology From Proto-Indo-Aryan *tyáȷ́ati, from Proto-Indo-Iranian *tyáǰati, from Proto-Indo-European *tyégʷeti (“to give up” - ВТІКАТИ).
+
Etymology Inherited from Proto-Indo-European *tyegʷ- (“to leave alone, give up; retreat”: ТІКАТИ).
Pronunciation
(Vedic) IPA(key): /tjɐd͡ʑ/
(Classical Sanskrit) IPA(key): /t̪jɐd͡ʑ/
Adjective
त्यज् • (tyaj) stem

(At the end of a compound) leaving, abandoning, giving up, offering
तनु (tanu, “body”) + त्यज् (tyaj) → तनुत्यज् (tanutyaj, “giving up one's body, dying”: втекти од тіла)

[harnack]

Сісіф і Персефоне:

The Elegiac Poems of Theognis

699-718
†To the more part of men this is the one virtue, to be rich; all else, it would seem, is nothing worth, not though thou hadst the wisdom of great Rhadamanthus, and wert more knowing than Aeolus' son Sisyphus, whose wheedling words persuaded Persephone who giveth men forgetfulness by doing despite to their wits, so that through his wilinesses he returned even from Hades, a thing which hath been contrived of none other, whosoever hath once been veiled in the black cloud of Death and gone to the shadowy place of the departed, passing the black portal which for all their denial of guilt prisoneth the souls of the dead; yet e'en thence, 't would seem, to the light of the Sun came hero Sisyphus back by his own great cunning; -nor yet though thou madest lies like true words with the good tongue of godlike Nestor, and wert nimbler of foot than the swift Harpies and the Children of Boreas173 whose feet are so forthright. Nay, every man should lay to heart this saying: What hath most