АСКЛЕПІЙ - батько мововигойної
Гіґеї (звідтіля і універсальна "
гігієна")!
Відстань російської від слов'янської та індоєвропейської органіки - невигойна! Українська - глибоко вкорінена в індоєвропейському ґрунті, що нас примушують забути штучною російською. Румунська також - ніколи не збагне природу свого "
а ogoi, ogoiesc" (etimologie: limba sârbă, croată ugojiti-угоїти, cf. limba slavă (veche) goĭ „pace”) - без звернення до української та її "огоїти-вигоїти". Етимологія:
ogoi (ogoiesc, ogoit), vb. A liniști, a împăca. - Var. ogoia. Sl., dar lipsește veriga cea mai apropiată, cf. v. sb. goi „pace”, sb. ugoiti „a crește”. - Der. ogoi, s. n. (liniște, calm); neogoi(a)t, adj. (neconsolat).
Із цими декількома словами - ГОЇТИ та ІЗГОЙ (рос.: ІЗҐОЙ) та
ГОЙДА-
ГАЙДА (контаміноване тюркським:
ха̀јдемо/ха̀јдете = імператив слов'янський: як у ходімо/ходіте: ГОЙ-ЙДІМО + ГОЙ-ЙДИ) - також можна успішно почати відтворювати парадигму та єрархію антиукраїнських москво-мемів та москфо-фільтрів (як і з всіма іншими українізмами): і зрозуміти чому московсько-російська неслов'янськість ненавидить і підсвідомо та свідомо хоче знищити справжню слов'янськість - українську слов'янськість, та й справжній "руський світ" - український руський світ!...
Загляньмо за смислом обидвох слів в етимологічний словник: етимон "життя" отам жевріє (
https://ru.wiktionary.org/wiki/гой_еси)!
Гоить
гоить го́ить го́ю "ухаживать, откармливать", диал. севск., вост.; ср. укр. гоḯти "исцелять", болг. гоя́ "откармливаю", сербохорв. го̀jити, словен. gojíti, чеш. hojiti "лечить", польск. goić, в.-луж. hojić "исцелять", н.-луж. gojiś. Каузатив в отношении к греч. βέομαι "буду жить", арм. keam "я живу" (из *gii̯āmi), лит. gìjo "ожил"; см. И. Шмидт, KZ 25, 79; Траутман, BSW 75. Подробно см. след. слово. Этимологический словарь русского языка. - М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964-1973
Каузатив: як пити-жити + поїти-гоїти!
+
От др.-русск. гои, сербохорв. го̑j, род. п. го̏ja, стар. «мир», словен. gòj, род. gója м. «уход, присмотр», чешск., словацк. hoj «изобилие». Сюда же го́ить. Родственно лит. gajùs «легко вылечивающий», atgajùs «освежающий, оживляющий, набирающий силы», др.-инд. gáyas м. «дом, двор, хозяйство», авест. gaya- «жизнь, время жизни». Другая ступень чередования - в жить; восходит к праиндоевр. *gṷī- «жить» → *gṷoi̭o- «жизнь».
+
Латинське
ВІВАТ-vīvat - те саме та зідтіля ж:
Etymology From Proto-Italic *gʷīwō, from Proto-Indo-European *gʷíh₃weti (“to live”). The x and c in vīxī and vīctum were introduced by analogy with other verbs.
Cognate with Old English cwic (“alive”) (English quick), Old Church Slavonic жити (žiti), Ancient Greek βίος (bíos), Sanskrit जीवति (jīvati).
+
Гой гой "будь здоров!", др.-русск. гои "рах, fides, amicitia", изгои (см.), сербохорв. го̑j, род. п. го̏ja, стар. "мир", словен. gòj, род. пю gója м. "уход, присмотр", чеш., слвц. hoj "изобилие". Сюда же го́ить. Родственно лит. gajùs "легко вылечивающий", atgajùs "освежающий, оживляющий, набирающий силы", др.-инд. gáyas м. "дом, двор, хозяйство", авест. gaya- "жизнь, время жизни". Другая ступень чередования - в жить; см. Лескин, Bildg. 256; Бернекер 1, 319; Траутман, BSW 75; Уленбек, Aind. Wb. 77, 101; Розвадовский, RO 1, 103; М. - Э. 1,559; В. Шульце, Kl. Schr. 201. О значении см. также Соловьев, Semin. Kondakov 11, 285. Этимологический словарь русского языка. - М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964-1973
Гой Малый академический словарь
гой
междом. (обычно со словом „еси“ и в сочетании с местоимением 2-го лица). народно-поэт.
Употребляется при приветствии, обращении.
Как промолвил грозен Стенька Разин: - Ой ты гой еси /=Гей, ти, ГОЙ ЄСИ!/, Волга, мать родная! Пушкин, Песни о Стен...
А оте колядкове: Гой дай Боже ("Гой" не є ні "
Гайл", ані
Ave Maria, ані Avē̆ imperātor, ані
χαίρε Καίσαρ) - первісно і означало Життя/живот/поживу-ГОЇННЯ (хліб насущний-щоденний) дай нам Боже: вироджене через церковнослов'янське (=штучне, антислов'янське) Християнство та мовозабуття ув "ой" чи "гей"! Отче Наш: мовонасущний хліб дай нам днесь...Гой Мати Наша Мово: насущну мововигойність дай нам днесь!
Глибше - аж ув
протоевропейськість!
Гой - генію Шевченку:
Глянь на нашу неньку:
Сиріч - на нашу хатку:
Гой, тобі - багатократно!
Шевченко: "Гой вам всім!":
Перед богами Лель і ЛадоОгонь Рогніда розвела;
Драгим єлеєм полила
І сипала в огнище ладан.
Мов ті валькірії, круг неї
Танцюють, граються дівчата
І приспівують:
«Гой, гоя, гоя!
Новії покої
Нумо лиш квітчати,
Гостей сподіватись».
Негайно - до вигойного
гаю! Також неправильно та неповно ж розуміють румунсько-українське "мой!" - яке саме і є гібридом, породженим із українскього "гой". Румуни оте немічні дослідити бо не знають української - а українці також, бо не знають ні української, ані румунської!...Далі Буде!