Книжный вызов 2017. Октябрь
137/100
В октябре я наиболее прониклась книгой Натальи Шевченко. Нравится мне ее язык, много метафор, описаний (но не как у Льва Николаевича :))
1.
Наталка Шевченко "Янголи, що підкрадаються". 5/5
Коли з'являєшься на світ небажаною і рідна мати дає тобі ім'я Неждана, не варто сподіватися, що життя заготувало для тебе шлях, уквітчаний трояндами. У п'ятнадцятирічному віці головна героїня роману опиняється на вулиці без житла, освіти, професії, з немовлям на руках. Але сіпий випадок не завжди буває безжальним. Зустріч із справжнім детективом змінює життя дівчини, втягує у вир заплутанного кримінального розслідування, від успішності якого залежать долі багатьох людей. А головним призом в запеклій боротьбі зі злом стає справжнє кохання.
Местами да, тяжело, особенно при описаниях страданий и преступлений. Но даже эти тяжелые строки читаются легко, в плане языка. Не сильно сопливо, не сильно нереально.
2.
Лорі Нельсон Шпільман "Список мрій". 5/5
Після смерті матері Брет Боулінгер з жахом виявляє, що їй, єдиній з трьох дітей, в спадок дістався лише її власний список мрій та життєвих цілей, написаний в чотирнадцять років, з коментарями матері, яка не тільки нічого їй не залишила, а й розпорядилася звільнити з компанії , яку сама створила і очолювала багато років. Умова отримання решти спадщини - виконання всіх пунктів списку, включаючи і заміжжя, і навіть покупку коня.
Але чи реально здійснити дитячі мрії всього лише протягом року? І як, наприклад, встановити хороші відносини з батьком, якщо він вже помер? Жебрачка, принижена, здивована Брет приступає до виконання плану.
Люди прекращают мечтать, как только считают, что повзрослели. Часто детские мечты кажутся им дурацкими и бредовыми. Но бывает и так, что вернувшись к ним, ты можешь обрести себя и вновь встать у руля своей собственной жизни.
3.
Алла Рогашко "Її сукня". 4/5
Нілу цілком захопила робота над романом. Це не був роман про кохання, швидше, про жінку, що опинилась на межі світів - між сном та реальністю. Та її вигадана для Ліни реальність почала оживати поряд: якогось ранку на тумбочці біля ліжка опинилась мармурова статуетка красуні Гекати - богині пристрасті та володарки нічних примар з вигаданої історії. Чи не вигаданої? Бо у снах до Ніли приходить дивна жінка в атласній темно-синій сукні - чиясь заблукала душа, яка чи то шукає допомоги, чи то сама прийшла врятувати Нілу. Бо з фінальною крапкою у її романі може скінчитися щось важливе…
Щоб подолати прокляття Гекати, Ніла мусить знайти старовинну сукню своєї прародички і стати перед трьома зачиненими дверима. Та коли ноги самі розпочнуть древній танок, а вишиті золотом на синьому чарівні птахи злетять у повітря, все нарешті стане так, як має бути…
Неплохо. Странновато местами, но неплохо.
4.
Володимир Рутківський "Сторожова застава". 4/5
Нова повість неперевершеного майстра українського дитячого історичного роману Володимира Рутківського присвячена героїчним і маловідомим сторінкам нашого прадавнього минулого. П'ятикласник Вітько Бубненко якимось дивом потрапляє у 1097-й рік, де разом зі славетними праукраїнськими богатирями Іллею Муровцем, Олешком Поповичем та Добринею захищає рубежі нашої землі, тобто землі Руської.
Посмотрев фильм, Никита "загорелся" книгой. Но, прочитав лишь страниц 10, он книгу забросил. Тогда ее взяла я (тоже ж впечатлилась фильмом). Как оказалось, фильм вообще ничего общего с книгой не имеет. Я читала раньше Рутковского, поэтому не была особо удивлена историческим содержанием. А вот молодежи подавай фэнтэзи :) Если вы читали книги Рутковского, то смело беритесь и за эту. Хорошее приключенческое и историческое детское чтиво.
5.
Сергій Герман "Інґе". 4/5
Чи має право на кохання агент КДБ? А якщо цей агент - вбивця Льва Ребета і Степана Бандери Богдан Сташинський? І чи має право на щастя дружина агента? Саме про це роман «Інґе». «Людські пристрасті, їх вплив на розвиток тих чи інших подій, логіка вчинків, іноді настільки неймовірних, що навіть важко повірити у їхню реальність - ось що передовсім бачилося важливим у постаті Інґе. Якщо ж когось цікавить власне історія руху і його провідників, - той звернеться до праць науковців і свідчень сучасників. Так буде певніше», - каже про це Сергій Герман.
Я мало что знаю и про УПА, и про смерть Бандеры. Книга даже не про это. Действительно, имеет ли право агент КГБ на любовь? Робот это или все же человек из плоти и крови, а значит и человеческие чувства и эмоции ему не чужды? Мне стало интересно, чем же так привлекла, чем так влюбила в себя простая парикмахерша из Восточного Берлина. Как она покорила агента КГБ, взращенного системой и свято верящего в правоту советской власти. Ведь именно любовь к ней стала причиной, по которой этот агент предал свою страну и бежал! После прочтения, я заинтересовалась реальными людьми этой истории. Но... После процесса американцы надежно их упрятали и дальнейшая судьба их не известна...
6.
Володимир Войнович "Малиновий пелікан". 4/5
Якщо визначати жанр нового роману Володимира Войновича, то його можна назвати "роман-бомба", бо одразу після публікації він неодмінно вибухне. Адже письменник у ньому говорить про таке, про що у російському середовищі воліють мовчати - хто ж захоче відверто визнавати свої помилки та вади, зізнаватися в абсурдному устрої російського життя?
...А починається все з того, що автора, від імені якого йде оповідь, вкусив кліщ. Витягти його вдома не вдається, і тому постраждалого везуть у кареті "швидкої допомоги" до лікарні. Дорогою з ним трапляються різні пригоди, а коли він починає марити, перед очима постають різноманітні видіння. І всі ці пригоди та видіння пов'язані з устроєм Росії. Так, виявляється, що країною править Перша особа держави, скорочено Перодер, який має вигляд... пелікана малинового кольору. Чому? Після анексії Криму з'ясовується, що українська хунта мало того, що гнобила населення, вона довела рідкісний вид птахів - малинових пеліканів - до майже повного винищення. Остання пара пеліканів розучилася висиджувати яйця. І в Росії є лише одна людина, яка може їм допомогти особистим прикладом... А щоби догодити Перодеру, всі його підлеглі також набувають вигляду пеліканів, прилаштовуючи й собі дзьоби - чи то з картону, чи то з іншого матеріалу..
Перодер - слово супер! Перша особа держави. В русской версии это Перлигос, а мне больше украинский вариант нравится :)
Если вы когда-нибудь читали Войновича, а я думаю, что Чонкина читали многие, то вы примерно понимаете его стиль. Это нечто среднее между сатирой и маразмом. Хотя все, что он пишет в "Пеликане" применимо к современной России...
7.
Зінаїда Луценко "Необдумана Міловиця". 4/5
Міловиця свого часу пожертвувала безтурботним життям заради кохання. Разом з чоловіком вона пережила колективізацію, голод, війну.
Та чи пошкодувала вона про свій вибір? Чи зичить вона своїм дітям такої ж долі?
Опять про Украину и ее путь в 20 веке. Опять про село, про женщин, про тяжкую судьбу. Но легко и быстро.
8.
Зінаїда Луценко "Маринчина лялька". 3/5
Минав останній рік війни, коли Маринка народила наймолодшу свою дитину. Її чоловік у цей час помер у шпиталі біля Кенігсберга. Але для Миросі це був початок її життя. Країна, у якій вона жила, також тільки починала відроджуватися після розрухи…
Неймовірно захоплива історія, що продовжує розповідь про долю героїв роману «Необдумана Міловиця».
А вот эту книгу я бы лучше не читала. Несмотря на то, что она анонсируется продолжением рассказа о семье Миловицы, главную героиню зовут Марина. Все же остальные герои носят те же имена. НО! Если в "Миловице", несмотря на описание тяжкой жизни героини, ты все же питаешь к ней положительные эмоции, сочувствуешь ей, то во второй книге все переворачивается. Сварливая баба, местами эгоистичная и сожалеющая о своем давнем выборе. Честно скажу, я пожалела о том, что прочитала вторую книгу. Хотя, мне кажется, именно она более реалистична.
9.
Таня Винк "Рядом с тобой". 3,5/5
Галя рано потеряла маму и жила с пьющим отцом и ненавистной мачехой… Единственная радость - воспоминания о встрече с Салманом, чеченским парнем, с которым Галя познакомилась еще совсем юной. Длинные письма, годы разлуки и признания в любви…
Судьба сводит их в университете и, кажется, сейчас все должно быть хорошо. Пара создает семью, но родня парня-чеченца не приняла «неверную» Галю. Девушка остается одна с маленьким ребенком на руках. Сможет ли она перенести боль разлуки с любимым? Простит ли когда-нибудь это предательство?
Эта книга попала ко мне случайно. А все потому, что горячая линии КСД не всегда владеет правильной информацией. А именно - эта книга оказалась "навязанной" за несвоевременный заказ (как оказалось позднее, я могла ее не выкупать на почте). Прежде чем отдать в библиотеку, я таки ее прочитала.
Ну, что сказать. Я не очень люблю книги, которые, вроде как описывают возможные события, но при этом описание это очень отдалено от реальности. В том смысле, что такое вряд ли могло бы быть. Так и это произведение. Такая прям исключительная судьба, такая эгоистичная, такое сопливое в конце. Ну, на один раз сгодится.
10.
Богдан Коломійчук "В'язниця душ". 3,5/5
«В’язниця душ» - третя книга автора, в якій він найкраще проявив себе як майстер детективного жанру. Події у повістях, що увійшли до видання, відбуваються у 1902-1903 рр. у Львові. В основі сюжету кожної повісті - блискуче розслідування заплутаної справи, яке проводить львівський комісар Адам Вістович. Карколомні пригоди героїв гармонійно доповнює оригінальна містика та зі смаком подана еротика.
Неплохие 3 детективчика с элементами мистики.
11.
Діна Рубіна "Біла голубка Кордови". 3,5/5
Справді, жодна людина на землі не може пояснити, хто вона. Геній підробки, закоханий в живопис. Фальсифікатор з душею справжнього художника. Благородний авантюрист, такий собі Робін Гуд від мистецтва, блискучий інтелектуал і привабливий шахрай, - новий в літературі чарівний образ головного героя роману "Біла голубка Кордови". Трагічна і авантюрна доля Захара Кордовіна вибудовує сюжет його життя у стилі захоплюючого трилера. Він досконало копіює полотна як геніальних майстрів, так і не дуже відомих, які завдяки ретельно спланованій та створеній фальсифікатором історії стануть видатними. Вінниця та Пітер, Єрусалим і Рим, Толедо, Кордова і Ватикан змальовані автором із неабиякою точністю деталей та справді дзвінкою красою. "Це роман про видатного бездарного художника, майстра підробок,"фальшаків". Світ аукціонів, колосальних афер, шалених грошей ... І самотня душа філігранного майстра, до геніальних пальців котрого Бог забув додати первородний талант неповторності. Адже це, направду, є найстрашнішою трагедією художника у всі часи», - саме так відгукується про новий роман сама Діна Рубіна.
Не стать мне поклонником Дины Рубиной, ой, не стать. Многие восхищаются ее слогом, но именно он меня оттолкнул. Много описательных моментов, которые я под конец читала по диагонали. Ну, а финал мне просился другой.
12.
Марія Карп'юк "Дорога додому". 3,5/5
У дебютній книжці Марії Карп'юк «Дорога додому» вміщено однойменну повість та оповідання.
Персонажі творів - звичайні люди, в яких прокидається те, на що вони зовсім не очікували. Чи зможуть герої впоратися з собою і чи знайдуть шлях до закамарків власної душі - дорогу додому?
Я не особо люблю жанр рассказов. Слишком коротко для меня :) Но этот сборник очень неплохо "зашел".
13.
Ярослава Бакалець, Ярослав Яріш "Із сьомого дна". 3/5
У цього історичного роману є своя особливість, вона - у присутності містичних персонажів, посланців пекла, які активно втручаються у події. Лихо, Біда та Недоля за три з половиною сотні років нікуди не поділися, вони і далі вербують собі слухняних рабів серед нас, випробовують людей владою, спокушають грошима, примушують заздрити, зраджувати…
Прикольная идея описывать исторические события от лица беса. Да-да, повествование ведет Недоля, бес, посланный Люцифером на нашу землю для уничтожения козацтва, которое слишком мешало князю тьмы :) Но то ли сама тема истории козацтва не моё, то ли слишком много похожего с современной ситуацией я увидела, читая книгу, но мне не понравилось. Обидно то, что прошло несколько столетий, а ничего не изменилось у нас...
14. Джордж Оруэлл "1984". 3/5
Своеобразный антипод второй великой антиутопии XX века - «О дивный новый мир» Олдоса Хаксли. Что, в сущности, страшнее: доведенное до абсурда «общество потребления» - или доведенное до абсолюта «общество идеи»?
По Оруэллу, нет и не может быть ничего ужаснее ТОТАЛЬНОЙ НЕСВОБОДЫ...
Вдохновленная "Скотным двором" я взялась за "1984"... И еле дочитала...
15.
Наталья Осипчук "Білий карлик, чорний карлик". 2/5
Проходите мимо...
В октябре я наиболее прониклась книгой Натальи Шевченко. Нравится мне ее язык, много метафор, описаний (но не как у Льва Николаевича :))
1.
Наталка Шевченко "Янголи, що підкрадаються". 5/5
Коли з'являєшься на світ небажаною і рідна мати дає тобі ім'я Неждана, не варто сподіватися, що життя заготувало для тебе шлях, уквітчаний трояндами. У п'ятнадцятирічному віці головна героїня роману опиняється на вулиці без житла, освіти, професії, з немовлям на руках. Але сіпий випадок не завжди буває безжальним. Зустріч із справжнім детективом змінює життя дівчини, втягує у вир заплутанного кримінального розслідування, від успішності якого залежать долі багатьох людей. А головним призом в запеклій боротьбі зі злом стає справжнє кохання.
Местами да, тяжело, особенно при описаниях страданий и преступлений. Но даже эти тяжелые строки читаются легко, в плане языка. Не сильно сопливо, не сильно нереально.
2.
Лорі Нельсон Шпільман "Список мрій". 5/5
Після смерті матері Брет Боулінгер з жахом виявляє, що їй, єдиній з трьох дітей, в спадок дістався лише її власний список мрій та життєвих цілей, написаний в чотирнадцять років, з коментарями матері, яка не тільки нічого їй не залишила, а й розпорядилася звільнити з компанії , яку сама створила і очолювала багато років. Умова отримання решти спадщини - виконання всіх пунктів списку, включаючи і заміжжя, і навіть покупку коня.
Але чи реально здійснити дитячі мрії всього лише протягом року? І як, наприклад, встановити хороші відносини з батьком, якщо він вже помер? Жебрачка, принижена, здивована Брет приступає до виконання плану.
Люди прекращают мечтать, как только считают, что повзрослели. Часто детские мечты кажутся им дурацкими и бредовыми. Но бывает и так, что вернувшись к ним, ты можешь обрести себя и вновь встать у руля своей собственной жизни.
3.
Алла Рогашко "Її сукня". 4/5
Нілу цілком захопила робота над романом. Це не був роман про кохання, швидше, про жінку, що опинилась на межі світів - між сном та реальністю. Та її вигадана для Ліни реальність почала оживати поряд: якогось ранку на тумбочці біля ліжка опинилась мармурова статуетка красуні Гекати - богині пристрасті та володарки нічних примар з вигаданої історії. Чи не вигаданої? Бо у снах до Ніли приходить дивна жінка в атласній темно-синій сукні - чиясь заблукала душа, яка чи то шукає допомоги, чи то сама прийшла врятувати Нілу. Бо з фінальною крапкою у її романі може скінчитися щось важливе…
Щоб подолати прокляття Гекати, Ніла мусить знайти старовинну сукню своєї прародички і стати перед трьома зачиненими дверима. Та коли ноги самі розпочнуть древній танок, а вишиті золотом на синьому чарівні птахи злетять у повітря, все нарешті стане так, як має бути…
Неплохо. Странновато местами, но неплохо.
4.
Володимир Рутківський "Сторожова застава". 4/5
Нова повість неперевершеного майстра українського дитячого історичного роману Володимира Рутківського присвячена героїчним і маловідомим сторінкам нашого прадавнього минулого. П'ятикласник Вітько Бубненко якимось дивом потрапляє у 1097-й рік, де разом зі славетними праукраїнськими богатирями Іллею Муровцем, Олешком Поповичем та Добринею захищає рубежі нашої землі, тобто землі Руської.
Посмотрев фильм, Никита "загорелся" книгой. Но, прочитав лишь страниц 10, он книгу забросил. Тогда ее взяла я (тоже ж впечатлилась фильмом). Как оказалось, фильм вообще ничего общего с книгой не имеет. Я читала раньше Рутковского, поэтому не была особо удивлена историческим содержанием. А вот молодежи подавай фэнтэзи :) Если вы читали книги Рутковского, то смело беритесь и за эту. Хорошее приключенческое и историческое детское чтиво.
5.
Сергій Герман "Інґе". 4/5
Чи має право на кохання агент КДБ? А якщо цей агент - вбивця Льва Ребета і Степана Бандери Богдан Сташинський? І чи має право на щастя дружина агента? Саме про це роман «Інґе». «Людські пристрасті, їх вплив на розвиток тих чи інших подій, логіка вчинків, іноді настільки неймовірних, що навіть важко повірити у їхню реальність - ось що передовсім бачилося важливим у постаті Інґе. Якщо ж когось цікавить власне історія руху і його провідників, - той звернеться до праць науковців і свідчень сучасників. Так буде певніше», - каже про це Сергій Герман.
Я мало что знаю и про УПА, и про смерть Бандеры. Книга даже не про это. Действительно, имеет ли право агент КГБ на любовь? Робот это или все же человек из плоти и крови, а значит и человеческие чувства и эмоции ему не чужды? Мне стало интересно, чем же так привлекла, чем так влюбила в себя простая парикмахерша из Восточного Берлина. Как она покорила агента КГБ, взращенного системой и свято верящего в правоту советской власти. Ведь именно любовь к ней стала причиной, по которой этот агент предал свою страну и бежал! После прочтения, я заинтересовалась реальными людьми этой истории. Но... После процесса американцы надежно их упрятали и дальнейшая судьба их не известна...
6.
Володимир Войнович "Малиновий пелікан". 4/5
Якщо визначати жанр нового роману Володимира Войновича, то його можна назвати "роман-бомба", бо одразу після публікації він неодмінно вибухне. Адже письменник у ньому говорить про таке, про що у російському середовищі воліють мовчати - хто ж захоче відверто визнавати свої помилки та вади, зізнаватися в абсурдному устрої російського життя?
...А починається все з того, що автора, від імені якого йде оповідь, вкусив кліщ. Витягти його вдома не вдається, і тому постраждалого везуть у кареті "швидкої допомоги" до лікарні. Дорогою з ним трапляються різні пригоди, а коли він починає марити, перед очима постають різноманітні видіння. І всі ці пригоди та видіння пов'язані з устроєм Росії. Так, виявляється, що країною править Перша особа держави, скорочено Перодер, який має вигляд... пелікана малинового кольору. Чому? Після анексії Криму з'ясовується, що українська хунта мало того, що гнобила населення, вона довела рідкісний вид птахів - малинових пеліканів - до майже повного винищення. Остання пара пеліканів розучилася висиджувати яйця. І в Росії є лише одна людина, яка може їм допомогти особистим прикладом... А щоби догодити Перодеру, всі його підлеглі також набувають вигляду пеліканів, прилаштовуючи й собі дзьоби - чи то з картону, чи то з іншого матеріалу..
Перодер - слово супер! Перша особа держави. В русской версии это Перлигос, а мне больше украинский вариант нравится :)
Если вы когда-нибудь читали Войновича, а я думаю, что Чонкина читали многие, то вы примерно понимаете его стиль. Это нечто среднее между сатирой и маразмом. Хотя все, что он пишет в "Пеликане" применимо к современной России...
7.
Зінаїда Луценко "Необдумана Міловиця". 4/5
Міловиця свого часу пожертвувала безтурботним життям заради кохання. Разом з чоловіком вона пережила колективізацію, голод, війну.
Та чи пошкодувала вона про свій вибір? Чи зичить вона своїм дітям такої ж долі?
Опять про Украину и ее путь в 20 веке. Опять про село, про женщин, про тяжкую судьбу. Но легко и быстро.
8.
Зінаїда Луценко "Маринчина лялька". 3/5
Минав останній рік війни, коли Маринка народила наймолодшу свою дитину. Її чоловік у цей час помер у шпиталі біля Кенігсберга. Але для Миросі це був початок її життя. Країна, у якій вона жила, також тільки починала відроджуватися після розрухи…
Неймовірно захоплива історія, що продовжує розповідь про долю героїв роману «Необдумана Міловиця».
А вот эту книгу я бы лучше не читала. Несмотря на то, что она анонсируется продолжением рассказа о семье Миловицы, главную героиню зовут Марина. Все же остальные герои носят те же имена. НО! Если в "Миловице", несмотря на описание тяжкой жизни героини, ты все же питаешь к ней положительные эмоции, сочувствуешь ей, то во второй книге все переворачивается. Сварливая баба, местами эгоистичная и сожалеющая о своем давнем выборе. Честно скажу, я пожалела о том, что прочитала вторую книгу. Хотя, мне кажется, именно она более реалистична.
9.
Таня Винк "Рядом с тобой". 3,5/5
Галя рано потеряла маму и жила с пьющим отцом и ненавистной мачехой… Единственная радость - воспоминания о встрече с Салманом, чеченским парнем, с которым Галя познакомилась еще совсем юной. Длинные письма, годы разлуки и признания в любви…
Судьба сводит их в университете и, кажется, сейчас все должно быть хорошо. Пара создает семью, но родня парня-чеченца не приняла «неверную» Галю. Девушка остается одна с маленьким ребенком на руках. Сможет ли она перенести боль разлуки с любимым? Простит ли когда-нибудь это предательство?
Эта книга попала ко мне случайно. А все потому, что горячая линии КСД не всегда владеет правильной информацией. А именно - эта книга оказалась "навязанной" за несвоевременный заказ (как оказалось позднее, я могла ее не выкупать на почте). Прежде чем отдать в библиотеку, я таки ее прочитала.
Ну, что сказать. Я не очень люблю книги, которые, вроде как описывают возможные события, но при этом описание это очень отдалено от реальности. В том смысле, что такое вряд ли могло бы быть. Так и это произведение. Такая прям исключительная судьба, такая эгоистичная, такое сопливое в конце. Ну, на один раз сгодится.
10.
Богдан Коломійчук "В'язниця душ". 3,5/5
«В’язниця душ» - третя книга автора, в якій він найкраще проявив себе як майстер детективного жанру. Події у повістях, що увійшли до видання, відбуваються у 1902-1903 рр. у Львові. В основі сюжету кожної повісті - блискуче розслідування заплутаної справи, яке проводить львівський комісар Адам Вістович. Карколомні пригоди героїв гармонійно доповнює оригінальна містика та зі смаком подана еротика.
Неплохие 3 детективчика с элементами мистики.
11.
Діна Рубіна "Біла голубка Кордови". 3,5/5
Справді, жодна людина на землі не може пояснити, хто вона. Геній підробки, закоханий в живопис. Фальсифікатор з душею справжнього художника. Благородний авантюрист, такий собі Робін Гуд від мистецтва, блискучий інтелектуал і привабливий шахрай, - новий в літературі чарівний образ головного героя роману "Біла голубка Кордови". Трагічна і авантюрна доля Захара Кордовіна вибудовує сюжет його життя у стилі захоплюючого трилера. Він досконало копіює полотна як геніальних майстрів, так і не дуже відомих, які завдяки ретельно спланованій та створеній фальсифікатором історії стануть видатними. Вінниця та Пітер, Єрусалим і Рим, Толедо, Кордова і Ватикан змальовані автором із неабиякою точністю деталей та справді дзвінкою красою. "Це роман про видатного бездарного художника, майстра підробок,"фальшаків". Світ аукціонів, колосальних афер, шалених грошей ... І самотня душа філігранного майстра, до геніальних пальців котрого Бог забув додати первородний талант неповторності. Адже це, направду, є найстрашнішою трагедією художника у всі часи», - саме так відгукується про новий роман сама Діна Рубіна.
Не стать мне поклонником Дины Рубиной, ой, не стать. Многие восхищаются ее слогом, но именно он меня оттолкнул. Много описательных моментов, которые я под конец читала по диагонали. Ну, а финал мне просился другой.
12.
Марія Карп'юк "Дорога додому". 3,5/5
У дебютній книжці Марії Карп'юк «Дорога додому» вміщено однойменну повість та оповідання.
Персонажі творів - звичайні люди, в яких прокидається те, на що вони зовсім не очікували. Чи зможуть герої впоратися з собою і чи знайдуть шлях до закамарків власної душі - дорогу додому?
Я не особо люблю жанр рассказов. Слишком коротко для меня :) Но этот сборник очень неплохо "зашел".
13.
Ярослава Бакалець, Ярослав Яріш "Із сьомого дна". 3/5
У цього історичного роману є своя особливість, вона - у присутності містичних персонажів, посланців пекла, які активно втручаються у події. Лихо, Біда та Недоля за три з половиною сотні років нікуди не поділися, вони і далі вербують собі слухняних рабів серед нас, випробовують людей владою, спокушають грошима, примушують заздрити, зраджувати…
Прикольная идея описывать исторические события от лица беса. Да-да, повествование ведет Недоля, бес, посланный Люцифером на нашу землю для уничтожения козацтва, которое слишком мешало князю тьмы :) Но то ли сама тема истории козацтва не моё, то ли слишком много похожего с современной ситуацией я увидела, читая книгу, но мне не понравилось. Обидно то, что прошло несколько столетий, а ничего не изменилось у нас...
14. Джордж Оруэлл "1984". 3/5
Своеобразный антипод второй великой антиутопии XX века - «О дивный новый мир» Олдоса Хаксли. Что, в сущности, страшнее: доведенное до абсурда «общество потребления» - или доведенное до абсолюта «общество идеи»?
По Оруэллу, нет и не может быть ничего ужаснее ТОТАЛЬНОЙ НЕСВОБОДЫ...
Вдохновленная "Скотным двором" я взялась за "1984"... И еле дочитала...
15.
Наталья Осипчук "Білий карлик, чорний карлик". 2/5
Проходите мимо...