Книжный вызов 2018. Август
В сентябре было по разному. А еще я прочитала несколько детских книг :)
+16
131/150
1.
Сергій Оксеник "Вбивство п'яної піонерки". ВСЛ. 352 стр. 4/5
Сповнений іронії та щемкої ностальгії детективний роман «Вбивство п’яної піонерки» - це історія подвійного розслідування злочину, яке ведуть і дорослі, і діти. Несподівано тихе село Варварка стає центром загадкових подій, сплетених у кримінальний клубок, який доведеться розплутувати героям роману. За злочином стоїть не лише людина, за злочином - радянська система, безнадійно загрузла в брехні. Хто ж залишається по-справжньому чесними, так це діти, приречені невпинно дорослішати в непростому, зрадливому світі дорослих. Це роман про маленьку людину на тлі доби, про дружбу, про стосунки в родині, яка так само підлягає впливу системи. А ще це свого роду квиток на 3D-фільм про життя кінця 1950-х, густо насичений запахами, звуками, плюскотом ріки, шурхотом босих ніг по річковому піску. Так ніби відкривається вікно в далеке минуле (а для молодого читача - в минуле батьків і дідусів), а звідти - запахи дитинства, смажених бичків, печеної картоплі, розпеченого пилу, зелених сусідських яблук.
И правда, очень ностальгический. Читала и вспоминала свои деревенские лета у бабушки, когда можно было пойти на пруды покупаться, а потом с местными бездельничать :) Мне понравилось! Возможно, еще почитаю что-то от автора (RIP).
2.
Анна Старобинец "Котлантида". Мир Детства Медиа. 121 стр. 3,5/5
Знаете ли вы о том, что все коты происходят с затонувшего материка под названием Котлантида? Люди что-то про это слышали, но все переврали. Предками сегодняшних котов были котланты. У каждой масти котлантов было свое волшебное умение.
Наш современник, героический рыжий кот Багет, обладает наследственной способностью проходить сквозь время, так как происходит из знатного рода котов-магов - его прапрадед прибыл когда-то в Россию в фургоне с французским хлебом. На долю Багета выпало непростое задание - вернуть всем котам утраченное право на девять жизней...
Кота ждут нелегкие испытания, головокружительное путешествие во времени и встреча с прекрасной дворовой кошкой по имени Мурианна.
Случайно наткнулась на эту детскую книгу в он-лайн пространстве. Коты и без меня? Нет, такого быть не может. Я не знаю, но уже в который раз, читая детскую книгу, я не получаю удовольствия. Возможно, все же детские книги надо читать в детстве. Ты все по-другому воспринимаешь, многие моменты видятся с позиций детской непосредственности, а не с позиций прожитого опыта.
3.
Даниэль Кельман "Ф". АСТ. 352 стр. 3/5
Близнецы Эрик и Ивейн Фридлянды и их сводный брат Мартин отправляются на выступление знаменитого гипнотизера со своим отцом. После представления Фридлянд-старший исчезает: он хочет быть свободен и счастлив - и становится писателем. Его детям остается самим распоряжаться своей жизнью, но она, похоже, оказывается подчинена неведомой им силе. Силе, которая вызовет события одного судьбоносного дня в августе 2008 года. "Ф" - изящная, смешная и трагическая книга о бесконечной сложности человеческой жизни.
Ох-ох-ох... Завязка была интересная: отец повел детей к гипнотизеру, а по дороге домой - исчезает. Предполагала что-то мистическое, или хотя бы смешное, но в итоге, все 350 страниц я недоумевала "о чем книга?". ГГ - самовлюбленный козел, наплодивший в двух браках троих детей и страдающий от писательской нереализованности. Гипнотизер говорит ему что-то типа "иди и пиши", и он и уходит, а точнее, уезжает на машине, оставляя на дороге трех недоумевающих подростков. В последующие 25 лет он пишет бестселлер за бестселлером, причем с таким психологически-философским уклоном, что некоторые читатели выбрасываются из окон. Дети растут, каждый идет по жизни своим путем, что не мешает им не терять друг друга из виду. Но вот все они чем-то напоминают мне самого папашу - живут-неживут, люди-нелюди... Как написал кто-то в рецензии на ЛЛ - "350 фтраниц форменного фуфла нафуркало фрямо ф форзаца!"
4.
Барбара Константин "А вот и Полетта". Азбука. 256 стр. 3,5/5
После того как сын, невестка и любимые внуки перебираются в город, Фердинанд остается один на огромной ферме. Что ж теперь - век вековать, горе горевать? Ничего подобного. Писательница Барбара Константин, автор замечательных книг «Как Том искал дом, и что было потом» и «Амели без мелодрам», прикосновением волшебной палочки превращает драму старости и одиночества в искрящуюся радостью, уморительно смешную историю о том, что жить здорово и в семь лет, и в семьдесят. Всего-то и нужно, что оглянуться вокруг!
Французские старички-разбойнички. Легкая, ненавязчивая история о том, как вместо того, чтобы уныло доживать свои годы, вполне себе пожилой человек может жить полной жизнью, найти новую любовь (?) и друзей всех возрастов. Несмотря на то, что рецензиях книгу ругают, мне понравилось. Прочитаю ли я другие книги автора? Возможно. Когда не захочется напрягать мозги чтивом.
5.
Ольга Мігель "Сновида". Імекс-ЛТД. 288 стр. 3/5
Коли тобі дуже страшно, і ти не знаєш, що буде завтра - у твоєму житті, на твоїй вулиці, в твоїй країні… чи не краще просто заснути? Зробити вигляд, ніби нічого особливого не відбувається, і жити далі?
Роксана намагалася не думати про власні давні рани, про друзів під кулями, і навіть про суспільство, що впало в анабіоз. Але, на жаль, вона трохи відкрила очі - лише на мить, але цього вистачило, щоб яскраве світло болісно надірвало її сон. Проте чи можливо вижити, дивлячись на істину, яка так тебе лякає?
Він ходить вулицями селища неподалік від міста. Щоночі, від опівночі до четвертої ранку. В нього є ключі від усіх дверей, він може зайти куди завгодно. І якщо твій сон буде не достатньо міцним, його заплющені очі подивляться на тебе крізь воскові повіки, і він уже не дасть тобі спокою. Але коли ти спатимеш, він тебе не займатиме! Це - єдиний вихід для тебе, звичайної маленької людини.
…Якщо, звісно, тебе влаштовує життя у вічному солодкому сні
Ну, такое. Накручено-накручено. Такое впечатление было, что сначала автор написал книгу про мистического Сновиду, который забирает неспящих в ночи. А потом, как дань времени, натыкала между разделами вставки с тематикой идущей войны.
6.
Тесс Герритсен "Грешница". Книжный клуб 36.6. 301 стр. 4,5/5
Роман "Грешница" - третий в серии произведений американской писательницы Тесс Герритсен о полицейских и врачах, вступивших в борьбу с серийными убийцами.
Детектив Джейн Риццоли и судмедэксперт Маура Айлз снова сталкиваются лицом к лицу со Злом. В католическом монастыре на окраине Бостона происходит убийство. Жертвы - молодая послушница и пожилая монахиня. Кому пришло в голову нападать на монастырь? Чтобы ответить на этот вопрос, детективу Риццоли и ее коллегам придется распутать целый клубок жутких преступлений, начало которым положило страшное событие в индийской деревне Бара...
Напряженный стиль повествования, мастерское владение интригой, блестящее знание медицины и психологии преступников, вера в Добро и неизбежное наказание Зла - все это делает Тесс Герритсен мастером современного медицинского триллера.
Почему меня дернуло читать этот цикл с этой книги, имя дома первую? Вот не знаю. Но могу с уверенностью сказать, что очень даже планирую прочитать весь цикл (ага, как и Несбё). Мне очень понравилась манера изложения, понравились героини (детектив и патологоанатом), книга прочиталась изумительно быстро!
И да, я знаю, есть сериал :) Но я его не видела.
7. Клиффорд Саймак "Принцип оборотня". 3,5/5
Эндрю Блейк, человек без прошлого, случайно найденный в глубинах космоса, человек, который ничего не помнит. Да и человек ли он? Есть ли у него будущее? Один ли он в этом мире? Чтоб понять все, что происходит, каково его место в этом мире, Блейку придется быть и Человеком, и Мыслителем, и Охотником, и Оборотнем.
Идея интересная, но для меня оказалось "занадто" научно. Все эти диалоги Мыслителя-Охотника-Оборотня-Человека...
8.
Наомі Новік "Ті, що не мають коріння". КСД. 480 стр. 4,5/5
Королівства Польні та Рос’ї - давні вороги. Але землі обох поступово захоплює Проклятий Ліс, що перетворює людей на дерева. Маг Дракон століттями стримував чари Лісу. За це щодесять років жителі сусідніх селищ платили чарівнику данину у вигляді найкрасивішої, найуправнішої чи найрозумнішої дівчини. Аґнєшка була певна, що цього разу Дракон забере її красуню-подругу Касю. Але несподівано для всіх він обрав нечупару Аґнешку. Саме вона покликана розгадати таємницю Проклятого Лісу і знищити його…
Тяжкое, но интересное фэнтези. Пробиралась очень долго из-за очень большого количества описаний и почти полного отсутствия диалогов. Но захватывает, это правда. Немного раздражала главная героиня своей молодецкой непокорностью и уверенностью в том, что все знает сама. В какой-то мере это оказывалось правдой, но все равно :)
9.
Люба Клименко "Пор'ядна львівська пані". Дуліби. 124 стр. 4/5
Це книжечка для дамської сумочки, це роман, який треба читати під ковдрою з ліхтариком і ні в якому разі не сприймати всерйоз все те, про що там ідеться, а головне - не пробувати повторити це з топографічною точністю, бо в місцях еротичних пригод головної героїні роману Пенелопи вже півроку (від дня виходу першого видання роману) патрулює львівська поліція моралі.
А мені сподобалося! Весело, з іронією авторка пройшлася по сімейному побуту, що вбиває почуття та самооцінку. Головна героїня - львів'янка Пенелопа, яка в свої 30-з-гачком років вже поховала себе під купою із чоловіка (зірки-бандуриста містечкового розливу), двох дітей, домогосподарством і роботою у пильному архіві міста. Вона забула якою веселою і амбітною була за молодістю, вона забула якою жінкою вона була! Аж тут з'являється такий собі Одісей і пор'ядна львівська пані забуває про все...
Над першою частиною взагалі сміялася вголос. Хоча, якщо б жіночка на лавці поряд побачила над чим я сміюся, то, мабуть, обдарувала в мене відповідними і поглядом, і словом :) І хоча розвиток подій передбачуваний, без якихось карколомних віражів, розповідь про це легка і дотепна. Особливо у місцях про фізичну любофф :)
ПыСы. Книгу заказывали в другом филиале библиотеки. Когда сдавала, библиотекарь заинтересовалась, спросила как впечатление. Конечно, я сосватала книгу к прочтению! И она тоже понравилась!
10. Урсула Ле Гуин "Апрель в Париже". 3,5/5
"Апрель в Париже" - милый и добрый рассказ о том, как людей из разных социальных слоев и разного времени объединяет одиночество.
Забавный рассказик с элементами волшебства и путешествий во времени.
11.
Дмитро Білий "Заложна душа". Альфа-прес. 496 стр. 3/5
В трилогії "Заложна душа" автор поєднав невигадані історичні події з трагічними долями героїв,минувщину із сучасністю, реальність із містикою. Романи насичені таємничими подіями, перевтіленнями та явищами, не підвладними розумінню.
Еще несколько таких книг, и я пресыщусь книгами на историческую тему. Искала "Басаврюк ХХ", а оказалось, что он - вторая часть трилогии. Да и в библиотеке была именно трилогия, почему не почитать все. Мистики и тайн - минимум. Много истории, но как-то не заинтересовывает.
12.
Астрід Ліндгрен "Міо, мій Міо". Рідна мова. 128 стр. 4/5
В одній із найзнаменитіших повістей класика шведської та світової літератури Астрід Ліндґрен розповідається про дивовижні пригоди юного героя - хлопчика Міо, про одвічну боротьбу добра і зла, втіленого в особі лиходія Като, про дружбу та взаємовиручку дітей, які не розгубилися, а згуртувалися у спільній боротьбі зі злом. Добро, як завжди, перемагає.
Летом оба мальчишки прочитали эту небольшую повесть. Никите было скучно, Мишка прочитал с удовольствием. Я же помню лишь советский фильм, очень милый. А вот повесть мне не очень понравилась. Ну, т.е., да, хорошая сказка, но повторяющиеся слова и фразы... С другой стороны, поскольку повествование ведется от имени самого Мио, которому 9 лет, то текст как раз и соответствует возрасту. Но, люди, это же для 6-го класса!!! "Алису" они будут проходить в конце 5-го класса, а она намного сложнее и для восприятия, и по идеям. Я в замешательстве...
13.
Григорій Фалькович "Чудер-наський Zoo". Грані-Т. 24 стр. 4/5
Взяла Мишке в библиотеке и, пока его не было, прочитала. У нас есть одна книга Фальковича и его смешные стишки мне всегда нравились. Эта книжечка намного меньше, и да, она для младшего возраста, но почему бы не поулыбаться?
14.
Валерій та Наталя Лапікури "Вилов бандюг по-науковому". Нора-Друк. 350 стр. 4/5
15.
Валерій та Наталя Лапікури "Непосидючі покійнички". Нора-Друк. 378 стр. 4/5
Обе книги - часть детективного сериала о киевском инспекторе уголовного розыска, хорошем и давнем друге авторов, который погиб при исполнении в конце 70-х. Этот сериал - дань памяти другу. Не совсем детективы, скорее рассказы о делах, расследования которых имели место в Киеве в 70-е годы. Кое-где есть и вставки-комментарии от автора о тонкостях жизни в советской стране.
Заказала еще одну книгу, хочу прочитать весь цикл.
16.
Юрий Щербак "Час смертохристів: Міражі 2077 року". Ярославів вал. 480 стр. 3,5/5
Це роман, якого в нашій літературі ще не було. Роман, якого нам дуже не вистачало. "Час смертохристів/ Міражі України 2077/" - не просто політична антиутопія, хрестоматійний трилер. Це концентрація і художня кристалізація небезпечних тенденцій політичного життя України та й усього світу.
За вигадливим авторським гротеском і подеколи фантастичними ситаціями виразно проглядає реальна масштабність можливих геополітичних потрясінь. Широко цитовані таємні документи розкривають цинізм і подвійні стандарти світової політичної сцени.
Роман Ю.Щербака багатоплановий; у його динамічній, карколомній фабулі поєдналися пригодницько-розвідувальна лінія, дивовижна любовна історія генерала військової розвідки України й загадкової жінки зі США /за якою стоїть велика таємниця/, а також релігійна війна, що її розв’язали так звані смертохристи.
Роман цей про крах диктаторського режиму в Україні. Про загрозу зниненя української нації та державності. Про глобальні світові виклики ураїнській людині й Українській державі.
Це твір “на рівні партитур” Орвелла, Гакслі, які застерігали світ від страних небезпек. Щербак, як і ці видатні письменники, вельми далкий од марень про лаври Касандри. Не про те йому йдеться. Йдеться про те, що Україна щодалі виразніше постає перед загрозою. Про те, що вона летить у прірву, в якій палахкотить інфернальний вогонь...
Интересно, но очень накручено с новыми названиями стран и организаций. Иногде приходилось останавливаться и вспоминать кто есть кто. Но в целом - антиутопии зачет.
+16
131/150
1.
Сергій Оксеник "Вбивство п'яної піонерки". ВСЛ. 352 стр. 4/5
Сповнений іронії та щемкої ностальгії детективний роман «Вбивство п’яної піонерки» - це історія подвійного розслідування злочину, яке ведуть і дорослі, і діти. Несподівано тихе село Варварка стає центром загадкових подій, сплетених у кримінальний клубок, який доведеться розплутувати героям роману. За злочином стоїть не лише людина, за злочином - радянська система, безнадійно загрузла в брехні. Хто ж залишається по-справжньому чесними, так це діти, приречені невпинно дорослішати в непростому, зрадливому світі дорослих. Це роман про маленьку людину на тлі доби, про дружбу, про стосунки в родині, яка так само підлягає впливу системи. А ще це свого роду квиток на 3D-фільм про життя кінця 1950-х, густо насичений запахами, звуками, плюскотом ріки, шурхотом босих ніг по річковому піску. Так ніби відкривається вікно в далеке минуле (а для молодого читача - в минуле батьків і дідусів), а звідти - запахи дитинства, смажених бичків, печеної картоплі, розпеченого пилу, зелених сусідських яблук.
И правда, очень ностальгический. Читала и вспоминала свои деревенские лета у бабушки, когда можно было пойти на пруды покупаться, а потом с местными бездельничать :) Мне понравилось! Возможно, еще почитаю что-то от автора (RIP).
2.
Анна Старобинец "Котлантида". Мир Детства Медиа. 121 стр. 3,5/5
Знаете ли вы о том, что все коты происходят с затонувшего материка под названием Котлантида? Люди что-то про это слышали, но все переврали. Предками сегодняшних котов были котланты. У каждой масти котлантов было свое волшебное умение.
Наш современник, героический рыжий кот Багет, обладает наследственной способностью проходить сквозь время, так как происходит из знатного рода котов-магов - его прапрадед прибыл когда-то в Россию в фургоне с французским хлебом. На долю Багета выпало непростое задание - вернуть всем котам утраченное право на девять жизней...
Кота ждут нелегкие испытания, головокружительное путешествие во времени и встреча с прекрасной дворовой кошкой по имени Мурианна.
Случайно наткнулась на эту детскую книгу в он-лайн пространстве. Коты и без меня? Нет, такого быть не может. Я не знаю, но уже в который раз, читая детскую книгу, я не получаю удовольствия. Возможно, все же детские книги надо читать в детстве. Ты все по-другому воспринимаешь, многие моменты видятся с позиций детской непосредственности, а не с позиций прожитого опыта.
3.
Даниэль Кельман "Ф". АСТ. 352 стр. 3/5
Близнецы Эрик и Ивейн Фридлянды и их сводный брат Мартин отправляются на выступление знаменитого гипнотизера со своим отцом. После представления Фридлянд-старший исчезает: он хочет быть свободен и счастлив - и становится писателем. Его детям остается самим распоряжаться своей жизнью, но она, похоже, оказывается подчинена неведомой им силе. Силе, которая вызовет события одного судьбоносного дня в августе 2008 года. "Ф" - изящная, смешная и трагическая книга о бесконечной сложности человеческой жизни.
Ох-ох-ох... Завязка была интересная: отец повел детей к гипнотизеру, а по дороге домой - исчезает. Предполагала что-то мистическое, или хотя бы смешное, но в итоге, все 350 страниц я недоумевала "о чем книга?". ГГ - самовлюбленный козел, наплодивший в двух браках троих детей и страдающий от писательской нереализованности. Гипнотизер говорит ему что-то типа "иди и пиши", и он и уходит, а точнее, уезжает на машине, оставляя на дороге трех недоумевающих подростков. В последующие 25 лет он пишет бестселлер за бестселлером, причем с таким психологически-философским уклоном, что некоторые читатели выбрасываются из окон. Дети растут, каждый идет по жизни своим путем, что не мешает им не терять друг друга из виду. Но вот все они чем-то напоминают мне самого папашу - живут-неживут, люди-нелюди... Как написал кто-то в рецензии на ЛЛ - "350 фтраниц форменного фуфла нафуркало фрямо ф форзаца!"
4.
Барбара Константин "А вот и Полетта". Азбука. 256 стр. 3,5/5
После того как сын, невестка и любимые внуки перебираются в город, Фердинанд остается один на огромной ферме. Что ж теперь - век вековать, горе горевать? Ничего подобного. Писательница Барбара Константин, автор замечательных книг «Как Том искал дом, и что было потом» и «Амели без мелодрам», прикосновением волшебной палочки превращает драму старости и одиночества в искрящуюся радостью, уморительно смешную историю о том, что жить здорово и в семь лет, и в семьдесят. Всего-то и нужно, что оглянуться вокруг!
Французские старички-разбойнички. Легкая, ненавязчивая история о том, как вместо того, чтобы уныло доживать свои годы, вполне себе пожилой человек может жить полной жизнью, найти новую любовь (?) и друзей всех возрастов. Несмотря на то, что рецензиях книгу ругают, мне понравилось. Прочитаю ли я другие книги автора? Возможно. Когда не захочется напрягать мозги чтивом.
5.
Ольга Мігель "Сновида". Імекс-ЛТД. 288 стр. 3/5
Коли тобі дуже страшно, і ти не знаєш, що буде завтра - у твоєму житті, на твоїй вулиці, в твоїй країні… чи не краще просто заснути? Зробити вигляд, ніби нічого особливого не відбувається, і жити далі?
Роксана намагалася не думати про власні давні рани, про друзів під кулями, і навіть про суспільство, що впало в анабіоз. Але, на жаль, вона трохи відкрила очі - лише на мить, але цього вистачило, щоб яскраве світло болісно надірвало її сон. Проте чи можливо вижити, дивлячись на істину, яка так тебе лякає?
Він ходить вулицями селища неподалік від міста. Щоночі, від опівночі до четвертої ранку. В нього є ключі від усіх дверей, він може зайти куди завгодно. І якщо твій сон буде не достатньо міцним, його заплющені очі подивляться на тебе крізь воскові повіки, і він уже не дасть тобі спокою. Але коли ти спатимеш, він тебе не займатиме! Це - єдиний вихід для тебе, звичайної маленької людини.
…Якщо, звісно, тебе влаштовує життя у вічному солодкому сні
Ну, такое. Накручено-накручено. Такое впечатление было, что сначала автор написал книгу про мистического Сновиду, который забирает неспящих в ночи. А потом, как дань времени, натыкала между разделами вставки с тематикой идущей войны.
6.
Тесс Герритсен "Грешница". Книжный клуб 36.6. 301 стр. 4,5/5
Роман "Грешница" - третий в серии произведений американской писательницы Тесс Герритсен о полицейских и врачах, вступивших в борьбу с серийными убийцами.
Детектив Джейн Риццоли и судмедэксперт Маура Айлз снова сталкиваются лицом к лицу со Злом. В католическом монастыре на окраине Бостона происходит убийство. Жертвы - молодая послушница и пожилая монахиня. Кому пришло в голову нападать на монастырь? Чтобы ответить на этот вопрос, детективу Риццоли и ее коллегам придется распутать целый клубок жутких преступлений, начало которым положило страшное событие в индийской деревне Бара...
Напряженный стиль повествования, мастерское владение интригой, блестящее знание медицины и психологии преступников, вера в Добро и неизбежное наказание Зла - все это делает Тесс Герритсен мастером современного медицинского триллера.
Почему меня дернуло читать этот цикл с этой книги, имя дома первую? Вот не знаю. Но могу с уверенностью сказать, что очень даже планирую прочитать весь цикл (ага, как и Несбё). Мне очень понравилась манера изложения, понравились героини (детектив и патологоанатом), книга прочиталась изумительно быстро!
И да, я знаю, есть сериал :) Но я его не видела.
7. Клиффорд Саймак "Принцип оборотня". 3,5/5
Эндрю Блейк, человек без прошлого, случайно найденный в глубинах космоса, человек, который ничего не помнит. Да и человек ли он? Есть ли у него будущее? Один ли он в этом мире? Чтоб понять все, что происходит, каково его место в этом мире, Блейку придется быть и Человеком, и Мыслителем, и Охотником, и Оборотнем.
Идея интересная, но для меня оказалось "занадто" научно. Все эти диалоги Мыслителя-Охотника-Оборотня-Человека...
8.
Наомі Новік "Ті, що не мають коріння". КСД. 480 стр. 4,5/5
Королівства Польні та Рос’ї - давні вороги. Але землі обох поступово захоплює Проклятий Ліс, що перетворює людей на дерева. Маг Дракон століттями стримував чари Лісу. За це щодесять років жителі сусідніх селищ платили чарівнику данину у вигляді найкрасивішої, найуправнішої чи найрозумнішої дівчини. Аґнєшка була певна, що цього разу Дракон забере її красуню-подругу Касю. Але несподівано для всіх він обрав нечупару Аґнешку. Саме вона покликана розгадати таємницю Проклятого Лісу і знищити його…
Тяжкое, но интересное фэнтези. Пробиралась очень долго из-за очень большого количества описаний и почти полного отсутствия диалогов. Но захватывает, это правда. Немного раздражала главная героиня своей молодецкой непокорностью и уверенностью в том, что все знает сама. В какой-то мере это оказывалось правдой, но все равно :)
9.
Люба Клименко "Пор'ядна львівська пані". Дуліби. 124 стр. 4/5
Це книжечка для дамської сумочки, це роман, який треба читати під ковдрою з ліхтариком і ні в якому разі не сприймати всерйоз все те, про що там ідеться, а головне - не пробувати повторити це з топографічною точністю, бо в місцях еротичних пригод головної героїні роману Пенелопи вже півроку (від дня виходу першого видання роману) патрулює львівська поліція моралі.
А мені сподобалося! Весело, з іронією авторка пройшлася по сімейному побуту, що вбиває почуття та самооцінку. Головна героїня - львів'янка Пенелопа, яка в свої 30-з-гачком років вже поховала себе під купою із чоловіка (зірки-бандуриста містечкового розливу), двох дітей, домогосподарством і роботою у пильному архіві міста. Вона забула якою веселою і амбітною була за молодістю, вона забула якою жінкою вона була! Аж тут з'являється такий собі Одісей і пор'ядна львівська пані забуває про все...
Над першою частиною взагалі сміялася вголос. Хоча, якщо б жіночка на лавці поряд побачила над чим я сміюся, то, мабуть, обдарувала в мене відповідними і поглядом, і словом :) І хоча розвиток подій передбачуваний, без якихось карколомних віражів, розповідь про це легка і дотепна. Особливо у місцях про фізичну любофф :)
ПыСы. Книгу заказывали в другом филиале библиотеки. Когда сдавала, библиотекарь заинтересовалась, спросила как впечатление. Конечно, я сосватала книгу к прочтению! И она тоже понравилась!
10. Урсула Ле Гуин "Апрель в Париже". 3,5/5
"Апрель в Париже" - милый и добрый рассказ о том, как людей из разных социальных слоев и разного времени объединяет одиночество.
Забавный рассказик с элементами волшебства и путешествий во времени.
11.
Дмитро Білий "Заложна душа". Альфа-прес. 496 стр. 3/5
В трилогії "Заложна душа" автор поєднав невигадані історичні події з трагічними долями героїв,минувщину із сучасністю, реальність із містикою. Романи насичені таємничими подіями, перевтіленнями та явищами, не підвладними розумінню.
Еще несколько таких книг, и я пресыщусь книгами на историческую тему. Искала "Басаврюк ХХ", а оказалось, что он - вторая часть трилогии. Да и в библиотеке была именно трилогия, почему не почитать все. Мистики и тайн - минимум. Много истории, но как-то не заинтересовывает.
12.
Астрід Ліндгрен "Міо, мій Міо". Рідна мова. 128 стр. 4/5
В одній із найзнаменитіших повістей класика шведської та світової літератури Астрід Ліндґрен розповідається про дивовижні пригоди юного героя - хлопчика Міо, про одвічну боротьбу добра і зла, втіленого в особі лиходія Като, про дружбу та взаємовиручку дітей, які не розгубилися, а згуртувалися у спільній боротьбі зі злом. Добро, як завжди, перемагає.
Летом оба мальчишки прочитали эту небольшую повесть. Никите было скучно, Мишка прочитал с удовольствием. Я же помню лишь советский фильм, очень милый. А вот повесть мне не очень понравилась. Ну, т.е., да, хорошая сказка, но повторяющиеся слова и фразы... С другой стороны, поскольку повествование ведется от имени самого Мио, которому 9 лет, то текст как раз и соответствует возрасту. Но, люди, это же для 6-го класса!!! "Алису" они будут проходить в конце 5-го класса, а она намного сложнее и для восприятия, и по идеям. Я в замешательстве...
13.
Григорій Фалькович "Чудер-наський Zoo". Грані-Т. 24 стр. 4/5
Взяла Мишке в библиотеке и, пока его не было, прочитала. У нас есть одна книга Фальковича и его смешные стишки мне всегда нравились. Эта книжечка намного меньше, и да, она для младшего возраста, но почему бы не поулыбаться?
14.
Валерій та Наталя Лапікури "Вилов бандюг по-науковому". Нора-Друк. 350 стр. 4/5
15.
Валерій та Наталя Лапікури "Непосидючі покійнички". Нора-Друк. 378 стр. 4/5
Обе книги - часть детективного сериала о киевском инспекторе уголовного розыска, хорошем и давнем друге авторов, который погиб при исполнении в конце 70-х. Этот сериал - дань памяти другу. Не совсем детективы, скорее рассказы о делах, расследования которых имели место в Киеве в 70-е годы. Кое-где есть и вставки-комментарии от автора о тонкостях жизни в советской стране.
Заказала еще одну книгу, хочу прочитать весь цикл.
16.
Юрий Щербак "Час смертохристів: Міражі 2077 року". Ярославів вал. 480 стр. 3,5/5
Це роман, якого в нашій літературі ще не було. Роман, якого нам дуже не вистачало. "Час смертохристів/ Міражі України 2077/" - не просто політична антиутопія, хрестоматійний трилер. Це концентрація і художня кристалізація небезпечних тенденцій політичного життя України та й усього світу.
За вигадливим авторським гротеском і подеколи фантастичними ситаціями виразно проглядає реальна масштабність можливих геополітичних потрясінь. Широко цитовані таємні документи розкривають цинізм і подвійні стандарти світової політичної сцени.
Роман Ю.Щербака багатоплановий; у його динамічній, карколомній фабулі поєдналися пригодницько-розвідувальна лінія, дивовижна любовна історія генерала військової розвідки України й загадкової жінки зі США /за якою стоїть велика таємниця/, а також релігійна війна, що її розв’язали так звані смертохристи.
Роман цей про крах диктаторського режиму в Україні. Про загрозу зниненя української нації та державності. Про глобальні світові виклики ураїнській людині й Українській державі.
Це твір “на рівні партитур” Орвелла, Гакслі, які застерігали світ від страних небезпек. Щербак, як і ці видатні письменники, вельми далкий од марень про лаври Касандри. Не про те йому йдеться. Йдеться про те, що Україна щодалі виразніше постає перед загрозою. Про те, що вона летить у прірву, в якій палахкотить інфернальний вогонь...
Интересно, но очень накручено с новыми названиями стран и организаций. Иногде приходилось останавливаться и вспоминать кто есть кто. Но в целом - антиутопии зачет.