Минулого літа я знову ж таки їздив на Шипіт. Починаючи з 2011-го року це вже може стати ще одною моєю традицією.
Тогорічна поїздка особлива тим, шо я приїхав туди не як зазвичай перед ватрою на Купала, а вже після коли кількість тусящого народу там починає спадати... Не потрапив на грандіозну ватру, зате краще ознайомився з тереном. Піднімаючись на Великий Верх робив знимки потічків, які і утворюють водоспад Шипіт, ними і хочу тут поділитися.
Вода це найцінніша речовина, від якої залежить життя всього створеного Природою. В наших краях води предостатньо і ми можемо насолоджуватись дзюркотінням таких от потічків, є краї, де люди втратили таку нагоду, вони не задумувались над своїм руйнівним стилем життя, не цінували дане їм природою, тож вона пішла з їх країв разом із джерелами.
Бережімо і цінуймо те, що в нас є...