Форт.Місія-2009
Мій перший в житті фестиваль. І перша ночівля у спальнику і в палатці.
Доїжджали електричкою Львів-Мостиська. Чомусь було враження, що людей у поїзді повинно бути небагато, тому на вокзал поспішали не особливо. Та коли зайшли у вагон, мені стало дурно: все було настільки переповнено, що спочатку довелося їхати у тамбурі. Дорогою грали в карти і з'ясовували, на якій же зупинці нам треба сходити, бо, виявляється, є Мостиська-1 і Мостиська-2.
Далі - маршрутка Мостиська-Форт.Місія, і ось ми на місці. Перше враження - море грязюки: перед нами як раз пройшли дощі. Потім - розкладання палаток, обід і Зубрівка. Остання мені сподобалася навіть дуже і дуже.
Одна з родзинок фестивалю - інсталяції, з яких я не зрозуміла майже нічого, починаючи від "Ікри солдата" та закінчуючи "Пульсацією часу". В основному - підвішані сухі гілляки та якісь незрозумілі конструкції. Одного разу трапилися наполовину закопані клітчаті торби. По-моєму, конструкція називалася "Човники".
Найбільше сподобалося лазання невідомими лісними стежинами та нутрощами фортифікацій часів І Світової війни. Всередині форту теж виставлялася експозиція: зображення різноманітних людських органів на фоні прапорів світу.
А ще було класно сидіти на каріматі серед скошеного поля перед сценою і попивати вініще. Спочатку виступали танцювальні гуртки, потім - ДалайЛама, Шоколад і ше не пам'ятаю хто. Мертві півні виступали близько години і були, кажись, останніми, слухала їх вже з палатки: ну не люблю я цей гурт. Взагалі, мені подобаються тільки 2 їхні пісні: "Ето" і "Вікторія", але, по-моєму, вони всім подобаються.
Дорогою додому довелося трохи погуляти Мостиськами. Безлюдне і спокійне місто, на вокзалі - ні душі. Я таке люблю. Ну і ще хороша компанія - таке я люблю ще більше :)
Дякую bezdomna і zventa_cventana за дах над головою!
Доїжджали електричкою Львів-Мостиська. Чомусь було враження, що людей у поїзді повинно бути небагато, тому на вокзал поспішали не особливо. Та коли зайшли у вагон, мені стало дурно: все було настільки переповнено, що спочатку довелося їхати у тамбурі. Дорогою грали в карти і з'ясовували, на якій же зупинці нам треба сходити, бо, виявляється, є Мостиська-1 і Мостиська-2.
Далі - маршрутка Мостиська-Форт.Місія, і ось ми на місці. Перше враження - море грязюки: перед нами як раз пройшли дощі. Потім - розкладання палаток, обід і Зубрівка. Остання мені сподобалася навіть дуже і дуже.
Одна з родзинок фестивалю - інсталяції, з яких я не зрозуміла майже нічого, починаючи від "Ікри солдата" та закінчуючи "Пульсацією часу". В основному - підвішані сухі гілляки та якісь незрозумілі конструкції. Одного разу трапилися наполовину закопані клітчаті торби. По-моєму, конструкція називалася "Човники".
Найбільше сподобалося лазання невідомими лісними стежинами та нутрощами фортифікацій часів І Світової війни. Всередині форту теж виставлялася експозиція: зображення різноманітних людських органів на фоні прапорів світу.
А ще було класно сидіти на каріматі серед скошеного поля перед сценою і попивати вініще. Спочатку виступали танцювальні гуртки, потім - ДалайЛама, Шоколад і ше не пам'ятаю хто. Мертві півні виступали близько години і були, кажись, останніми, слухала їх вже з палатки: ну не люблю я цей гурт. Взагалі, мені подобаються тільки 2 їхні пісні: "Ето" і "Вікторія", але, по-моєму, вони всім подобаються.
Дорогою додому довелося трохи погуляти Мостиськами. Безлюдне і спокійне місто, на вокзалі - ні душі. Я таке люблю. Ну і ще хороша компанія - таке я люблю ще більше :)
Дякую bezdomna і zventa_cventana за дах над головою!