про страх, вдячність і мамські пригоди

[hudozhnytsya]

Колись мені хтось сказав, що у справді віруючої людини страху бути не може. Я вірила - бо ж «любов проганяє всілякий страх». Але тепер думаю, що все трохи інакше. У справді віруючої людини страхів може бути скільки завгодно. Не тому, що вона справді віруюча, а тому, що вона людина. І страхи зникатимуть лише тоді, коли вона довірятиме їх Тому, кому

Comments

[hudozhnytsya]

у людської психіки є дивовижна здатність відшукувати собі приводи для страху :-)

[ne_ta_2011]

и мне мне знакомы часть твоих страхов, но Бог показывает, что доверяя Ему мы можем быть более спокойны... и детки растут, а страхи о них уменьшаются...

[hudozhnytsya]

и слава Богу, что так :-)

[hudozhnytsya]

ухти! дякую, Юлечко! щось наша пошта геть кепсько працює останні місяці... бандероль зі Львова йшла десь три тижні, з Києва так само...
а шоколад ти їла лише чорний чи всілякий? я поки білий не наважуюся...
дуже сподіваюся, що Дануся теж не буде кусатися!

п.с. квітень вже на носі, напишеш мені вашу нову адресу? ;-)

[irsenas]

усе буде добре! не буде тебе Богданка кусати)

[hudozhnytsya]

дай Боже :-)))

[hudozhnytsya]

:-*