про страх, вдячність і мамські пригоди

[hudozhnytsya]

Колись мені хтось сказав, що у справді віруючої людини страху бути не може. Я вірила - бо ж «любов проганяє всілякий страх». Але тепер думаю, що все трохи інакше. У справді віруючої людини страхів може бути скільки завгодно. Не тому, що вона справді віруюча, а тому, що вона людина. І страхи зникатимуть лише тоді, коли вона довірятиме їх Тому, кому

Comments

[hudozhnytsya]

дякуємо!!! :-) а ти є в інстаґрамі, до речі?

[hudozhnytsya]

якби ж то ми вміли бути завжди-завжди наповнені Його любов"ю по вінця і ніколи-ніколи не розхлюпувати її ні краплини... але як добре, що Він розуміє, що ми - лише порох, і "доливає" тієї любові щоразу, коли ми її губимо...

[volandka]

все буде добре!

ви просто чудові)) а слінг такий гарний, аж собі захотілось)))

[hudozhnytsya]

дякую!!!
слінг моєї подружки, він мені теж страшенно подобається! і такий зручний!

[_dolphin_]

у ці напружені дні ми стали значно менше помічати звичайні дрібні радості й дякувати Богу за них.(c) Дякую Вам за ці слова, Ви бузумовно праві. Я не помічала, що дійсно страх перекрив вдячність. Ми повинні дякувати за посмішку близьких, радіти їх навіть найменшим успіхам, радіти зеленій травичці на вулиці і квітам на підвіконні. Адже радість породжує радість.

Ви дуже позитивно написали у цей нелегкий час.
Буду молитися більше.
Дякую Вам.
Здоровья Вам і Богданці

Нехай вас Бог береже

[hudozhnytsya]

дякую! і вас нехай береже Господь :-)

[kaktusforangel]

Надійко, дякую, тобі, що поділилася тими простими радостями, які може сховати страх, але які і є життя

[hudozhnytsya]

дякую, що маю з ким ділитися :-)