***

[huli_tam]

Десь насподі каже трава траві:
сестро, з-під зими своє вістря вистром,
чуєш, вже гілля набрякає вітром
і по кризі пнуться розломи криві.

Відчиняється, ширшає навкруги,
знає - буде гість, та не знає, хто він.
І гуде. І повітря іде, мов повінь,
навпростець понад заспані береги.

Comments

[elven_gypsy]

О, и на тебя стих нашёл)

[huli_tam]

погода