Відкрию маленьку таємницю: окрім Тадж-Махалу у мене ще була одна мрія. Велика-велика і яка ніяк не хотіла здійснюватися аж 2 роки. І от на третій - так, я в Грузії!!!
Неймовірна країна із фантастичним ландшафтом, найсмачнішою їжею та найпривітнішими людьми!
Буває таке відчуття, коли прилітаєш у країну, потім їдеш і pозумієш "твоє-не-твоє". Капець! Грузія - моя! Єдина думка яка "крутилась" у голові поки ми проїжджали вуличками Тбілісі і рухалися у напрямку Бакуріані була: "я хочу тут пожити певний час у свому житті." Не менше пів року. Ти настільки прикипаєш душею до цієї країни.
А ще тут, у гоах, Грузія чимось нагадує наші Карпати.
Загалом. Я тут зараз на економічній літній школі, так що поки нема фото, але будуть. Згодом. Поки ось трішечки:
В аеропорті. Якесь таке "домашнє" відчуття. До слова: аеропорт гарненький, невеличкий і хороший. Ну просто такий собі хороший аеропорт!
Грузинські будинки (ті, що нові. Фото старих будуть пізніше):
Дорожні знаки дуже подібні до українських. От що-що, а на дорожні знаки та на асфальт в країні звертаю важення. На асфальт - щоб на роликах було ок кататися, а на дорожні знаки - бо цікаві трапляються. Наприклад у Франції вони зовсім інші (маю наувазі саму графіку):
Готель "Радісон" розуміється на правильних прапорах) Українців тут люблять.
Церква отак "просто на горі" і "просто неба". Виявляється, церкви завжди будувалися у важко доступних місцях і там у випадку війни зберігали золото грузинські королі.
І на перший "грузинський останок" - фото грузинського пейзажу:
Неймовірна країна - ви маєте тут побувати!
зі: наводка - Візейр від вересня літатиме до Кутаісі, Джорджиа.