Ось мій готель дивовижно-пісочний.
І там вдалині, за скляними склепіннями
кактусів лапи в квіткових бутончиках,
Басейну блакить, сонця проміння.
Велетні-стелі, дихання потаю,
Всі лінії тонко-геометричні.
І як я потрапила? Ну, я пам'ятаю,
Я розумію, все дуже логічно.
(
далі... )
Comments 1
Не комплексуй, замечательно прошвырнулись :)
Reply
Leave a comment