Водограй шепоче,
Краплями блискоче,
Потічок бадьориться.

Побіжу я плаєм хутко,
Де русалка-баламутка
Кип'ятить Латорицю.

( далі... )

П'ять крапель нервового стану,
Дві жменьки непорозуміння,
А потім три ложки омани,
Невдачі, безсоння, тремтіння...

Оцю дивовижну окрошку
Я перемішала два рази,
Зверху потрібно трошки
Додати напруги у м'язи,

Жаху для смаку частинку,
Болю і втоми на плечі,
В голову трошки сивинки,
Біса в ребро понад вечір,

Пекла шматочок у побут,
А потім ще на додаток
Я підпалила ( Read more... )

Побитий, рубцями посічений
І опіків маєш вдосталь.
Отже, тепер ти досвідчений,
Маєш великий досвід.

Він не мине, він вічний.
Ще маєш корисні здібності.
Те, що минуле трагічне -
Буде тобі для солідності.

Радо життя зустрічає
І майорить афішами:
"Все, що людей не вбиває -
Робить людей сильнішими".

"Ні", - тихо досвід зітхає
І запиває ліками, -
"Все, що людей не ( Read more... )

Позіхає дрімотою втома
На подушках пухкої соломи
Головою лежить волохатою,
Зорі мружаться, зорі падають.
Вечір пахне духм'яно мелісою,
Заворожує, заколисує.

Лісовик бородатий старина
Забиває кульбабки в перину,
Мерехтить світлячок каганцем,
Тихий вітер густим гребінцем
Ніжно гладить волосся, розчісує
Заворожує, заколисує.

(с) І. Ліва

 Я біля тої хатинки ( Read more... )

Листопад тільки, а вже встиг
Розсипатись дарунок з неба,
Від світла тінь сховати треба,
Щоб не обтяжувати сніг.

Склодув зміст всього, що надує
В бурульках цих відображає,
Дитя кашкетик закидає,
Примружується і смакує.

Весела, наче блиск монет,
З крижинкою собі у роті,
Я обережно, як на дроті,
По снігу ковзаю вперед.
(с)І. Ліва

Еще ноябрь, а благодать
уж сыплется ( Read more... )

В центрі міста у оселі
З видом на якийсь бульвар
Жив один такий веселий
Не двірник, не сталевар,

Не гірничо-промисловий
працівник, не верхолаз,
Не політик безголовий,
Жив поет, чарівник слова
Такий справжній віршомаз

Всіх людей і всі події,
Хто програв, хто переміг,
Всі слова, ідеї, мрії
він звіршувати міг
( Римував він що завгодно... )

Намалюю нотабене
Я на ягідних полях
Бо у мене, бо у мене
Пальці, як цупкий реп'ях

Очі бігли і розбіглись
Від солодких розмаїть.
Соковите і достигле
Все блискоче, все бринить

Я нікуди не подінусь
Хоч проси, хоч не проси
Бо у мене наче вірус:
Ніс вологий від роси

Губи чорні від чорниці.
Що ще треба для гурмана?
Торт із дикої суниці,
Крем з ранкового туману.

На ( Read more... )

А віршик написати
насправді дуже важко.
це як пересувати
римовані п'ятнашки

В запамороках комкать
папірчики нервово
Зібрать головоломку
Об'ємно-просторову

А ще з ентузіазмом
Рядки, склади і фрази,
просякнуті сарказмом,
Засунути у пазл

Кусати олівця,
Чесати свого чубіка
Із рими без кінця
крутити кубік-рубіка
(c) І.Ліва

Нічого не сприймає
Вдягнула капюшон.
Сама себе карає,
Сама собі закон

І гратів хрест віконний,
Подерте покривальце.
Сама собі бетонний
Поодинокий карцер

Периметр - сім кроків,
Решітка, нари, миска.
Сама собі п'ять років
без права переписки.

(с) І.Ліва