Хіба оце не так ми зробили? Іщо з того вийшло? Було в 14 "Нас вже до ями на смерть привели, та тільки не знали нападники злії як помираючи бьються орли". Так шо ні, більше ніколи ми мечі на рала не перекуємо.
включён типичный русский пропогандизм. Можно не читать - нивелируем, указываем на недостатки, манипулируем и т.д. Браво-браво, 18 рЖУплей вам пришлюёт по почте.... в виде распечатки на матричном рпинтере!
да, очень похоже = но я просто включил примерно то же самое, что было в комменте, который я опровергал. Нивелировать проще всего самым тупым методом - "вы всё врёте!", нес па?
"І прошу вшанувати хвилиною мовчання українських воїнів і мирних громадян України, які загинули у війні що її розв'язав російський агресор. Загалом, понад десять тисяч українських життів - на совісті Кремля. Повік не забудемо, і не пробачимо ніколи. І нікому!" в прошлом, 2016-м году было чуть не так , но главное - ПОКА ЖИВ НАШ РОД (ибо "повик" = это пока память живёт, которая передаётся, а не "пока сами живы") НЕ ЗАБУДЕМ и НЕ ПРОСТИМ НИКОГДА - осталось как есть.
Гудименко правильно подал. Смысл и чувства полностью грамотно переданы. Будем помнить, иначе - нельзя и быть не может.
Вони тоді думали, що це була Остання війна, що, мовляв, людство побачило всі жахи світової війни і не захоче ще раз пройти через весь цей жах... Ага, як би ж то.
це відбувалося в 1920-му, а потім повторювалося довго-довго, в деяких моментах ритуалу. там не було думки про "остання й більше так не буде" - там було про щось інше. Про те, що "ось непохований як належно й невідомий, чіє ім"я не дійшло до нас - тому ми проведемо похорон ЗА ВСИХ, хто як і він залишився невідомим, а знайбільшими почестями, які можливі = як нагадування на зараз та на майбутнє, ЯК ЦЕ НАМ КОШТУВАЛО ( не в гроща, - просто ціна перемоги була важкою та болючою)"
Comments 39
А пока так.
Reply
Reply
Reply
Браво-браво, 18 рЖУплей вам пришлюёт по почте.... в виде распечатки на матричном рпинтере!
Reply
(The comment has been removed)
Reply
Повік не забудемо, і не пробачимо ніколи.
І нікому!"
в прошлом, 2016-м году было чуть не так , но главное - ПОКА ЖИВ НАШ РОД (ибо "повик" = это пока память живёт, которая передаётся, а не "пока сами живы") НЕ ЗАБУДЕМ и НЕ ПРОСТИМ НИКОГДА - осталось как есть.
Гудименко правильно подал. Смысл и чувства полностью грамотно переданы. Будем помнить, иначе - нельзя и быть не может.
Reply
Reply
там не було думки про "остання й більше так не буде" - там було про щось інше.
Про те, що "ось непохований як належно й невідомий, чіє ім"я не дійшло до нас - тому ми проведемо похорон ЗА ВСИХ, хто як і він залишився невідомим, а знайбільшими почестями, які можливі = як нагадування на зараз та на майбутнє, ЯК ЦЕ НАМ КОШТУВАЛО ( не в гроща, - просто ціна перемоги була важкою та болючою)"
Reply
Потрясающе! Спасибо.
Reply
Leave a comment