колись вона була його світлом і кольором.
колись він був її тінню, дихав нею, молився на мобільний телефон.
її хотілося цитувати, її хотілося малювати, її ім'я хотілося писати на крилах літаків під час польоту.
тепер він спостерігає за її повільним вмиранням.
вона змучена своїми проблемами, її очі бігають десь повз нього й більше не стріляють іскрами.
(
Read more... )
Comments 14
вона нещаслива?
Reply
Reply
коли зчезають принци з горизонтів...(((
Reply
Reply
Reply
Reply
Reply
"а вона, а вона сидітиме сумна"... (я її знаю), але тут більше підходять слова з іншої пісні: "любовь - яд"
Reply
кожен має якісь собі спогади, але не мусить бути ними одержимий.
Reply
Є такий багатотомний роман (типу "жіночий") "Анжеліка". мені з нього запам'ятався один діалог головного героя і капітана корабля.
Капитан Язон:
- мне надо было раньше узнать секрет, который позволяет вам в любом положении смотреть по-новому на мир.
- Но никаких секретов не существкет, а если бы они и были, то не ко всякому подошли бы. У каждого есть что-то свое. Что я вам скажу? быть всегда готовым начать все сначала. Не соглашаться с тем, что вам дана только одна жизнь... Можно прожить множество жизней..
Проте жінці важче жити у світі саме через те що вона сприймається насамперед очима.. тоді як чоловіка сприймають за його сутністю переважно - чи 18 йому, чи 80.
Reply
як яку жінку.
та і якщо про зовнішність казати, мені не раз траплялися жінки, яким за 40 чи навіть за 50, але незважаючи на вік зразу видно: була б вона хоч трошки молодшою, я б нею 100% зацікавився.
Reply
А взагалі цікаво спостерігати.. як правило, у цікавих людей і зовнішність чимсь промовляє.. хоча буває що "ніколи б не подумав". Особливо якщо людина дуже стримана. ..проте все одно або очі "видають" або щось таке невловиме. :)
Reply
Reply
Leave a comment