Ти ж знала, що війна ще не війна,
допоки кров не вийде на орбіти
очні,
i поки є за чим божеволіти,
і ти наново вчилася радіти,
приймалась вiра
і приймались ми,
як ïï діти, самозваноï вiйни,
невизнаноï нашими кiстьми,
що ïх кидали ми собі під ноги,
збігши,
-свою непереможність перемігши,-
у стан
(
Read more... )