Рівно 20 років тому нерівно вилупився, народився, ніби прийшов до себе, Грицько Семенчук, нині - мело-мило-моло-дик з розвинутими м'язами нелінивого обличчя (воно ж - приймальня радості) і з голосом, що лягає пластами, ніби мостить теплу дорогу, поет, який знає, шо писати вірші з розрахунку - це як підписувати шлюбний контракт, тому не робить ні
(
Read more... )