Про пісні
Останніми днями зранку перед тим як піти на роботу вмикав собі один давно знайомий і давно улюблений альбом. Слухав його на фоні поки збирався, і випадково дещо зрозумів.
Я давно знав що цей альбом (Алиса - Jazz) дуже гарний, але раптом зрозумів, що він насправді геніальний. Пісні які записані більше ніж через 10 років після їх написання... вони справжні, такі якими повинни бути пісні. Такі щирі і зрозумілі... Напевно що б там вже не писав Костя, для мене навряд знайдеться щось настільки ж приємне, як оце, створене у зовсім юному віці.
Як найкращий приклад напевно згодиться всім відома, але від того ані трохи не гірша пісня. Вона як апогей всього мною сказаного. Особливо приємно, що вона не була б настільки гарною без участі одного з моїх найулюбленіших пострадянських музикантів - Рушана Аюпова, який вніс просто неоціненний вклад у весь альбом.
"...А я все видел, я небу смотрел в глаза
Все очень просто, просто гроза..."
Я давно знав що цей альбом (Алиса - Jazz) дуже гарний, але раптом зрозумів, що він насправді геніальний. Пісні які записані більше ніж через 10 років після їх написання... вони справжні, такі якими повинни бути пісні. Такі щирі і зрозумілі... Напевно що б там вже не писав Костя, для мене навряд знайдеться щось настільки ж приємне, як оце, створене у зовсім юному віці.
Як найкращий приклад напевно згодиться всім відома, але від того ані трохи не гірша пісня. Вона як апогей всього мною сказаного. Особливо приємно, що вона не була б настільки гарною без участі одного з моїх найулюбленіших пострадянських музикантів - Рушана Аюпова, який вніс просто неоціненний вклад у весь альбом.
"...А я все видел, я небу смотрел в глаза
Все очень просто, просто гроза..."
Click to view