Сьогодні в автобусі бачив прекрасну панянку. Сиділа, слухала музику й дивилася у вікно. Сонце ніжно губило промені в її очах, волоссі, шкірі, у високому кашне білого светерика. Панянка тримала руки на животі і, повторюся, була прекрасна, хоча мені не подобаються блакитноокі білявки. Вона їхала в автобусі не сама - десь там, під светриком і під
(
Read more... )
Comments 13
від одної згадки про такі "швидкоплинні зустрічі" з красою інколи аж теплі мурашки проймають, як у дитинстві)
Reply
Reply
Leave a comment