Зима прийшла. І білим снігом запорошила, замела... Отаку зиму люблю. Люблю коли морозець пощіпує щоки, а вітру нема. Коли сонце сліпить очі,а довкола все ніби зачароване. Після Різдва та всіх свят, день помітно стає довшим. Сонце піднімається вище і в повітрі пахне весною. Вона прийде ще не скоро,але її запах уже відчутний. А поки під ногами каша-всі кругам лаються на дороги, на комунальні служби. Люди шкодують розмоченого взуття, яке розлізеться ще до кінця зими, бояться підхопити чергову порцію нежитю, адже ліки скажено дорогі,та й відпрошуватись з роботи вкотре не дуже приємно. Ех, скоріше б весна…
Comments 1
Отаку зиму люблю. Люблю коли морозець пощіпує щоки, а вітру нема. Коли сонце сліпить очі,а довкола все ніби зачароване. Після Різдва та всіх свят, день помітно стає довшим. Сонце піднімається вище і в повітрі пахне весною. Вона прийде ще не скоро,але її запах уже відчутний. А поки під ногами каша-всі кругам лаються на дороги, на комунальні служби. Люди шкодують розмоченого взуття, яке розлізеться ще до кінця зими, бояться підхопити чергову порцію нежитю, адже ліки скажено дорогі,та й відпрошуватись з роботи вкотре не дуже приємно. Ех, скоріше б весна…
Reply
Leave a comment